Жовта личинка (Clinostomum) у риб

Жовта личинка — циста сисуна Clinostomum розміром 3–8 мм у шкірі та м'язах риби. Цикл іде через котушок і чапель, лікування немає, контроль можливий лише у ставку.

Жовта личинка — інцистована личинка (метацеркарія) сисунів роду Clinostomum, видима як жовті або білуваті вузлики завдовжки 3–8 мм у шкірі, плавцях і м'язах прісноводних риб. Зазвичай вона нешкідлива для риби, якщо зараження не сильне, не піддається лікуванню й контролюється лише розривом циклу равлик–чапля у ставках.

Збудник

Clinostomum — рід дигенетичних трематод, що налічує понад 70 описаних видів. Північноамериканські служби поширення знань називають ставкову жовту личинку Clinostomum complanatum, тоді як інші джерела відносять північноамериканську форму до Clinostomum marginatum; посібник Департаменту риби та дичини Аляски (ADF&G) позначає її як Clinostomum spp. і зазначає, що подібні або ті самі види трапляються в Європі, Південній Америці та Азії.

Життєвий цикл

Дорослі сисуни живуть у роті та глотці чапель, наприклад великої блакитної чаплі, зеленої чаплі, великої білої чаплі, малої блакитної чаплі та звичайного квака.
Яйця потрапляють у воду, коли птах годується й занурює дзьоб у воду.
З яєць виходять вільноплавні мірацидії, які мусять знайти равлика, інакше гинуть; у Північній Америці це котушка роду Helisoma (Planorbella). В інших регіонах першими хазяїнами зареєстровано Lymnaea, Radix та інших равликів.
У равлику паразит розмножується й випускає церкаріїв, які мають обмежений час, щоб знайти рибу й проникнути в неї.
Церкарії проходять крізь шкіру й осідають у м'язах або під шкірою, де розвиваються в жовту личинку. Хазяїнами можуть бути також жаби й тритони.
Цикл замикається, коли чапля з'їдає заражену рибу. Повідомляється, що окремі личинки живуть у рибі близько чотирьох років.

Риби-хазяї

Найчастіші хазяї в Північній Америці — жовтий окунь, чорні окуні, синьозябровий та інші сонячники, а також канальний сом, але жовту личинку знайдено в більшості прісноводних риб, і бюлетень NCRAC вважає обґрунтованим припущення, що вона здатна заражати всі види прісноводних риб. Дані з інших регіонів охоплюють окунів, коропів, вугрів і в'юнів.

Як виглядає в шкірі та м'язах

Жовті або білі горбки завдовжки 3–8 мм, які часто порівнюють із рисовими зернами, розташовані під шкірою або між м'язовими волокнами.
Типові місця — хвостовий, спинний і грудні плавці (зокрема основа плавця), внутрішня поверхня зябрової кришки та м'язи; личинки найкраще видно після зняття шкіри чи розбирання на філе.
Личинки можуть також розташовуватися в печінці чи яєчниках, де завдають більше шкоди, ніж у м'язах.
Від інших личинок її відрізняють розмір і колір: біла личинка (Posthodiplostomum minimum) — 1–1,5 мм і розташована здебільшого в нирках, печінці та серці, а чорна личинка утворює дрібні пігментні цятки (див. статтю «Чорна плямистість риб»).

Вплив на рибу

Служби поширення знань описують жовту личинку як відносно нешкідливу, якщо риба не заражена сильно. У сильно заражених диких риб відзначали безладне плавання та почісування об предмети, а стаття Вікіпедії про вид пов'язує зараження з оксидативним стресом і ушкодженням тканин, що можуть призвести до загибелі. Основна практична шкода — економічна: навіть слабко заражену рибу відкидають рибалки й покупці, а товарна риба з видимими личинками може стати непридатною для продажу.

Акваріуми та ставки

Риби заражаються лише церкаріями з равликів, а дорослий черв живе лише в рибоїдному птахові, тому в домашньому акваріумі жовта личинка не передається від риби до риби. Ставкова чи дика риба, перенесена в приміщення, зберігає наявних личинок, яких неможливо видалити препаратами: схваленого FDA засобу немає, і заражених риб вилікувати неможливо.

Контроль равликів і птахів у ставку

Контроль працює лише через розрив циклу, і оскільки личинки зберігаються роками, він запобігає новим зараженням, а не очищає вже заражених риб.
Скорочуйте місця існування равликів, видаляючи прибережні зарості на мілководді, де равликів найбільше.
Червоновухий сонячник (Lepomis microlophus) і звичайний сонячник (Lepomis gibbosus), що поїдають равликів, застосовують як довгостроковий біологічний контроль у ставках, де вони аборигенні або дозволені; малий рот червоновухого сонячника може обмежувати його молодими равликами.
Спуск ставка й повне просушування на кілька тижнів зменшують кількість равликів, хоча це не завжди здійсненно.
Хімічну обробку проти равликів служби поширення знань описують лише для товарних ставків, а не для рекреаційних; вона може зашкодити дрібній рибі.
Відлякуйте чапель сітками, дротяними ґратами, огорожами, частою присутністю людей і відлякувальними пристроями, які регулярно переміщують або змінюють.
Не переносьте воду, равликів і відро для живця із зараженого ставка в інший ставок чи акваріум.

Безпечність у їжу

Північноамериканські служби поширення знань зазначають, що жовта личинка нешкідлива для людини, якщо личинок вирізати або рибу ретельно приготувати, і що вона не впливає на смак і текстуру. Проте паразит не зовсім безпечний для людей: ADF&G повідомляє про випадки в Японії, Кореї та Південно-Східній Азії, коли метацеркарії C. complanatum заражали людей, які з'їли уражену рибу. Інфекція глотки, що виникає (клиностомоз, також синдром Халзун), проявляється гострим фарингітом або ларингітом і пов'язана із сирою чи недостатньо приготованою прісноводною рибою.