Xenotilapia ochrogenys: догляд та утримання
Xenotilapia ochrogenys — піщана цихліда озера Танганьїка, що утворює групи над піщаним дном і виношує молодь у роті.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Xenotilapia ochrogenys — цихліда родини Cichlidae, описана Boulenger у 1914 році. Ендемік озера Танганьїка, надає перевагу ділянкам з піщаним субстратом. За даними FishBase, максимальна загальна довжина — близько 11 см.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Xenotilapia
- Наукова назва: Xenotilapia ochrogenys
- Описана: Boulenger, 1914
Середовище проживання
Вид ендемічний для озера Танганьїка, трапляється приблизно між 3°пд.ш. та 9°пд.ш. Мешкає над відкритим піщаним дном у піщаних затоках озера та на мілководді, де просіює субстрат у пошуках корму.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 350 л
- Температура: 24-27 °C (75-81 °F)
- pH: 8.5-9.2
- GH: 12-25 °dGH
- Розмір групи: 6 і більше особин
- Тривалість життя: 6-10 років
Живлення
Xenotilapia ochrogenys — хижак, що поїдає дрібних безхребетних з піску. Глибокий піщаний шар дозволяє їй природно просіювати субстрат; в акваріумі приймає дрібні заморожені та сухі корми, подані біля дна.
Сумісність
Це миролюбна придонна зграйна риба, яку краще утримувати групами від шести особин. Підходящі сусіди — мешканці товщі води Cyprichromis та більші види на кшталт Cyphotilapia, а також інші Xenotilapia. Агресивних скельних риб на кшталт Mbuna та Tropheus слід уникати.
Розведення
За даними FishBase, вид є ротовим інкубатором: самка виношує ікру та личинок у роті, несучи личинок завдовжки приблизно до 1,2 см до їх випуску.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern). Вид відзначений у комерційному рибальстві та акваріумній торгівлі.
Xenotilapia ochrogenys: посібник з розведення
Огляд
Xenotilapia ochrogenys - піско-просіююча цихліда, ендемік озера Танганьїка, надає перевагу піщаним субстратам (Wikipedia). Рід Xenotilapia включає як суто материнських, так і двобатьківських інкубаторів, і рецензована філогенетична робота відносить X. ochrogenys до материнських інкубаторів (рецензоване дослідження батьківської турботи Xenotilapia). Живиться, набираючи повний рот піску й просіюючи його крізь зябра.
Визначення статі
Самці більші за самок і розвивають яскравіше забарвлення плавців; зрілі самки округлюються в череві за дозрілої ікри. Оскільки надійне візуальне визначення статі в іншому обмежене, плідників зазвичай отримують, вирощуючи групу.
Підготовка
Готуйте групу різноманітним кормом із дрібних безхребетних, придатним мікрохижому піско-просіювачу, підтримуючи жорстку лужну воду відповідно до танганьїцького походження виду.
Нерестовий акваріум
Забезпечте відкритий піщаний субстрат з невеликою кількістю каміння для орієнтації. Оскільки це материнський інкубатор, якого розводять групами, рекомендується гарна зграя близько 10 риб з переважанням самок; самки можуть перервати перші один-два нерести через недосвідченість або агресію.
Нерестова поведінка та тригер
Як материнський інкубатор, самка підбирає запліднену ікру й сама виношує весь виводок, не передаючи його самцю (рецензоване дослідження). Нерест відбувається над піском у межах території групи.
Догляд за ікрою та мальками
Самка несе ікру й личинок у роті протягом усієї інкубації й у цей період не харчується. Після випуску мальки піщаних Xenotilapia зазвичай беруть дрібні стартові корми, такі як науплії артемії. Точне число ікринок для X. ochrogenys у джерелі із whitelist не підтверджене й опущене.
Типові труднощі
Примітка: цей вид - материнський (а не двобатьківський) інкубатор, що контрастує з низкою його двобатьківських родичів. Головні практичні складнощі - переривання виводків у самок-новачків і потреба в усталеній групі з переважанням самок.