Триспот цихліда (Cichlasoma trimaculatum): догляд та утримання
Cichlasoma trimaculatum, триспот цихліда, — велика хижа цихліда з річок тихоокеанського схилу Мексики та Центральної Америки.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Cichlasoma trimaculatum, триспот цихліда або тримак, — велика хижа цихліда. FishBase розміщує її в річках тихоокеанського схилу від Мексики до Сальвадору; вид також розглядають у роді Amphilophus. Назву дано за темними плямами вздовж середньої лінії тіла.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Cichlasoma
- Наукова назва: Cichlasoma trimaculatum
- Відомі синоніми: Amphilophus trimaculatus
Середовище існування
Це прісноводний бентопелагічний вид, що населяє повільно текучі води нижніх річкових долин з мулистим і піщаним дном, часто трапляється серед коренів і водної рослинності (FishBase).
Вимоги до акваріума
- Мінімальний обʼєм: 500 л
- Температура: 24-28 °C (75-82 °F)
- pH: 7.0-8.0
- GH: 8-18 °dGH
- Максимальний розмір: близько 36 см SL
- Тривалість життя: 10-15 років
Живлення
FishBase вказує дрібну рибу, макробезхребетних, а також водних і наземних комах як природний корм. В акваріумі це хижак, що приймає мʼясні та готові корми.
Сумісність
Це агресивний вид, що потребує окремого акваріума. Сусідів слід обмежити великими міцними рибами — плекостомусами або іншими агресивними центральноамериканськими цихлідами; дрібна риба та рослини не підходять.
Розмноження
Пари нерестяться на плоских каменях, самка відкладає понад 1000 ікринок. Статева зрілість настає за 8-10 см у самок і 12-14 см у самців; обидва батьки охороняють ікру та мальків.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern), оцінка 2018 року.
Триспот цихліда (Amphilophus trimaculatus): посібник з розведення
Огляд
Amphilophus trimaculatus (Cichlasoma trimaculatum), триспот цихліда, — хижий центральноамериканський вид річок тихоокеанського схилу від Мексики до Сальвадору, що мешкає в повільно текучих нижніх річкових долинах над мулом і піском (FishBase, Wikipedia). Це двобатьківський субстратофіл, що обирає для нересту плаский камінь.
Визначення статі
Самці більші, розвивають довші загострені плавці й помітну червону пляму за зябрами, а при зрілості можуть розвинути потиличний горб; самки дрібніші, з менш вираженою червоною плямою (Wikipedia). Самки досягають статевої зрілості приблизно за 8-10 см, самці — за 12-14 см (FishBase).
Нерестовий акваріум
Цьому хижаку підходить просторий акваріум із піском і пласкими каменями для нересту. FishBase дає діапазон температури виду 21-30 °C; конкретні значення pH і жорсткості для розведення в опрацьованих джерелах не наводяться.
Нерестова поведінка та тригер
Пара зазвичай обирає плаский камінь і нереститься на ньому (Wikipedia). Обидва батьки люто охороняють ікру й продовжують доглядати мальків після вилуплення, що відповідає вираженому двобатьківському догляду.
Догляд за ікрою та мальками
Велика самка може відкласти понад 1000 ікринок (FishBase, Wikipedia). Обидва батьки охороняють ікру й мальків. Окремий акваріум для підрощування допомагає керувати хижою молоддю.
Типові труднощі
Вид агресивний і територіальний, тому утворення пари треба контролювати, а несумісний партнер може постраждати. Великі виводки хижих мальків потребують достатнього місця для підрощування.