Розведення Sturisoma panamense: посібник
Розведення панамського (королівського) стуризоми (Sturisoma panamense): відкритий нерест на склі, кладку охороняє й обмахує самець. Стать, оформлення та мальки.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано
Огляд
Sturisoma panamense, панамський або королівський стуризома (іноді віднесений до Sturisomatichthys), — один із найдоступніших стуризом і добре вивчений вид із відкритим нерестом. Це не печерник: самка приклеює клейку кладку до чистої пласкої поверхні, зазвичай до скла акваріума, а охороняє й обмахує ікру лише самець. Вид вважається одним із легших у розведенні лорикарієвих.
Визначення статі
У зрілих самців розвиваються ряди одонтодів (щетинок) на щоках завдовжки приблизно 1-6 мм; у самців також коротша й ширша голова та довший перший промінь спинного плавця, тоді як самки більші й масивніші. Ці щічні одонтоди можуть деградувати й зникати за поганих умов утримання.
Підготовка
Готуйте зрілу пару на рослинному раціоні в чистій, добре насиченій киснем воді; риби дозрівають приблизно до 1,5-2 років. Сильна течія та високий кисень підкреслюються як умови нересту в усій групі стуризом.
Нерестовий акваріум
Забезпечте зрілій парі сильну течію, високий кисень і стабільну температуру; вони надають перевагу нересту на склі акваріума там, де в нього б'є постійний потік. Наведені параметри — близько 22-26 °C, pH 6,5-7,5 та GH 4-10 dGH. Завжди тримайте у вирощувальному акваріумі хоча б невеликий шматок корча, бо малькам із самого початку потрібна клітковина для правильного травлення.
Нерестова поведінка та тригер
Нерест можна стимулювати серією часткових підмін дещо прохолоднішою водою (на 1-2 градуси нижче), імітуючи сезон дощів. Парування триває від приблизно 30 хвилин до кількох годин, і кладка близько 30-150 ікринок відкладається невеликими групами на скло; один самець може запліднювати ікру кількох самок. Потім самець охороняє й обмахує ікру до виклеву приблизно через 5-7 днів.
Догляд за ікрою та мальками
Щойно виклюнуті мальки живляться жовтковим мішком перші добу-дві, потім їм потрібен тонко розтертий, відносно багатий на білок корм (наприклад, порошок спіруліни чи хлорели), що дається щонайменше 2-3 рази на день приблизно після третього дня, за щоденних або дворазових підмін води. Перші два тижні найкритичніші; недостатнє живлення потім призводить до втрат у віці 3-4 тижнів.
Типові труднощі
Головна складність — живлення мальків у перші два тижні: корм має бути пилоподібним і постійно доступним, за наявності невеликого шматка корча для клітковини. Підтримання сильної, насиченої киснем течії впродовж усієї інкубації та вирощування не менш важливе.