Золотистий стуризома (Sturisoma aureum): догляд та утримання
Sturisoma aureum, нині віднесена до Sturisomatichthys, — стрункий мирний стуризома з колумбійських річкових басейнів, що живиться переважно рослинною їжею.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Sturisoma aureum — стрункий стуризома родини Loricariidae, описаний Steindachner у 1900 році й нині віднесений до роду Sturisomatichthys. Має витончені ниткоподібні вирости на спинному та хвостовому плавцях; досягає близько 20 см стандартної довжини.
Таксономія
- Родина: Loricariidae
- Наукова назва: Sturisoma aureum
- Поточне розміщення: Sturisomatichthys aureus (Steindachner, 1900)
- Торгова назва: Golden Whiptail
Ареал
FishBase вказує вид із басейнів річок Магдалена, Сан-Хорхе та Сесар у Колумбії. Це прісноводний донний вид тропічного клімату, пов'язаний із добре насиченою киснем водою, затопленою деревиною та листяним опадом.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 250 л
- Температура: 22-26 градусів Цельсія (72-79 градусів Фаренгейта)
- pH: 6.0-7.5
- GH: 2-12 dGH
- Течія: помірна, з доброю аерацією
- Тривалість життя: 8-12 років
FishBase дає природний діапазон pH 6,0-8,0 і 5-19 dH. Вид не переносить дуже теплу воду й потребує доброї аерації та корча (bogwood).
Живлення
Sturisoma aureum переважно рослиноїдна. Підходить раціон, багатий на водорості та бланшовані овочі — шпинат і огірок, а також доступ до корча; дрібні живі чи заморожені корми можуть братися епізодично.
Сумісність
Вид мирний і донний, підходить для спільних акваріумів зі спокійними рибами — тетрами та Corydoras. Слід уникати агресивних і територіальних плекостомусів.
Розмноження
Стуризоми відкладають ікру на плоскі поверхні, наприклад на скло акваріума, формуючи компактну кладку. Самець охороняє ікру та обмахує її плавцями. Нерест відзначається близько 28 градусів Цельсія, кладка сягає приблизно 200 ікринок.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: недостатньо даних (оцінка від 7 жовтня 2014 року).
Розведення Sturisoma aureum: посібник
Огляд
Sturisoma aureum, золотистий стуризома (іноді віднесений до роду Sturisomatichthys), — стрункий лорикарієвий сом, за даними AquaInfo поширений у Колумбії та західному басейні Амазонки, завдовжки близько 30 см. На відміну від більшості лорикарієвих, це вид із відкритим нерестом: самка приклеює клейку кладку до пласкої поверхні — скла акваріума чи корча, а охороняє й обмахує ікру лише самець. Вважається добре вивченим і відносно надійним у розведенні стуризомою.
Визначення статі
AquaInfo зазначає, що в самців є невеликі ряди шипуватих волосків (одонтодів) уздовж голови, яких немає в самок. У роді загалом у зрілих самців у нерестовий період розвивається «бахрома» або «борода» зі щічних одонтодів, тоді як самки масивніші й округліші, коли повні ікри.
Підготовка
AquaInfo зазначає, що вид надає перевагу рослинній їжі — салату, огірку, шпинату, відвареному гороху та спіруліні, при цьому приймає й живі корми: личинку комара, артемію та дафнію. Готуйте пару або групу на такому різноманітному рослинному раціоні в чистій, добре насиченій киснем воді з доброю течією.
Нерестовий акваріум
Забезпечте зрілий, добре аерований акваріум із гладкими вертикальними поверхнями (скло, широкі листки, плаский корч) для відкладання ікри та сильну течію; стаття TFH про стуризом наголошує, що сильна течія та достаток кисню потрібні як для нересту, так і для здоров'я ікри й мальків. AquaInfo дає 25-29 °C, pH 6,0-7,5 та нерестову температуру приблизно до 30 °C.
Нерестова поведінка та тригер
AquaInfo повідомляє, що самка відкладає приблизно 80-100 ікринок, а самець дбає про виводок і охороняє ікру. Риби зазвичай обирають чисту пласку поверхню в сильній течії. Дещо прохолодніші, м'якіші підміни, що імітують сезон дощів, допомагають запустити нерест у цього роду.
Догляд за ікрою та мальками
Самець охороняє й обмахує кладку до виклеву. AquaInfo зазначає, що жовтковий мішок розсмоктується приблизно за 4 дні, після чого мальків можна годувати наупліусами артемії, відвареним шпинатом або дрібними сухими таблетками; батьків можна відсадити, щоб вони не поїдали водорості, потрібні малькам. Критичні постійний доступ до м'якої рослинної їжі та чиста вода.
Типові труднощі
Мальки стуризом схильні до голодування, якщо не можуть постійно пастися, тому стабільний запас водоростей і м'якого рослинного корму — головна складність. Підтримання сильної аерації та течії впродовж усієї інкубації та вирощування не менш важливе.