Барбус столічкана: догляд та утримання
Pethia stoliczkana — дрібний мирний коропоподібний з М'янми, Таїланду та північно-східної Індії, придатний для засаджених спільних акваріумів у групах.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Pethia stoliczkana, відомий як барбус столічкана, — дрібний прісноводний коропоподібний з Південно-Східної Азії. Упізнається за темною позначкою за зябровою кришкою та другою на хвостовому стеблі; у активних самців спинний плавець червоніє з чорною облямівкою. Раніше вид відносили до родів Barbus і Puntius, згодом перенесли до Pethia.
Таксономія
- Родина: Cyprinidae
- Рід: Pethia
- Наукова назва: Pethia stoliczkana
- Колишні синоніми: Barbus stoliczkanus, Puntius stoliczkanus
Ареал
За даними Seriously Fish, вид поширений від штату Маніпур на північному сході Індії через більшу частину М'янми та Таїланду до західного Лаосу. FishBase зазначає басейни верхнього Меконгу, Салуїну, Іраваді, Меклонгу та верхньої Чаупхраї. Мешкає в тінистих проточних струмках і притоках із чистою, добре насиченою киснем водою над піщано-гравійним і кам'янистим дном.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 80 л
- Температура: 20-26 °C (68-79 °F)
- pH: 6.5-7.5
- GH: 5-15 °dGH
- Розмір зграї: від 6 особин
- Тривалість життя: 4-6 років
Харчування
Барбус столічкана — всеїдний. У природі живиться діатомовими, водоростями, органічним детритом, дрібними комахами, червами, ракоподібними та іншим зоопланктоном (Seriously Fish). В акваріумі приймає якісні сухі корми, а також дрібні живі та заморожені — мотиля, дафнію та артемію.
Сумісність
Вид загалом мирний і добре підходить для спільного акваріума. Це зграйна риба середнього шару води, яка почувається спокійніше та яскравіше у групі; Seriously Fish рекомендує групи з восьми-десяти особин. Довгоплавцевих сусідів краще уникати.
Розведення
Pethia stoliczkana — ікрометний вид, що розсіює ікру й не дбає про потомство. За даними Seriously Fish, ікра виклюється через 24-48 годин, а мальки переходять до вільного плавання приблизно за добу після виклювання. Самці стрункіші та яскравіші за самок, особливо в непарних і черевних плавцях.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: вид викликає найменше занепокоєння (оцінка 2010 р.), за даними FishBase.
Розведення барбуса столичкана
Огляд
Pethia stoliczkana — невеликий азійський коропоподібний, який, як і більшість дрібних барбусів, є вільно нерестовим ікрометом і не виявляє турботи про потомство. За даними Seriously Fish, він може нереститися спонтанно у зрілому, густо засадженому акваріумі, але окремий нерестовик дає значно більший вихід мальків і дозволяє захистити ікру від поїдання.
Визначення статі
Дорослі самці помітно стрункіші та яскравіші за самок, і різниця найпомітніша в непарних та черевних плавцях. Самки повніші тілом, особливо з ікрою, і забарвлені скромніше.
Підготовка
Кондиціонуйте групу дорослих разом дрібними живими, замороженими та якісними сухими кормами, доки самки не наллються ікрою. Добре підготовлені, явно повні ікрою самки — сигнал до пересадки риб у нерестовик.
Нерестовий акваріум
Використовуйте окремий, слабко освітлений акваріум зі зрілою водою. Закрийте дно сіткою, пластиковим «трав'яним» матом або шаром скляних кульок, щоб ікра провалювалася поза досяжністю батьків, або використовуйте кущі дрібнолистих рослин, таких як Taxiphyllum, чи нерестові мочалки. Додайте ерліфтний губчастий фільтр або розпилювач для м'якої аерації. Тримайте pH від слабокислого до нейтрального, а температуру у верхній частині діапазону виду, близько 26 °C.
Нерестова поведінка та тригер
Коли самки наповняться ікрою, підсадіть одну-дві пари; нерест зазвичай відбувається наступного ранку. Як альтернатива, групу приблизно з шести риб кожної статі можна нерестити в більшому акваріумі. Дорослі поїдають усю доступну ікру, і їх слід прибрати, щойно помічено ікру.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра виклёвується приблизно через 24–48 годин, а мальки починають вільно плавати приблизно через добу після цього. Годуйте кормом «інфузорного» розміру перші кілька днів, потім переходьте на мікрочерв'яка, науплії Artemia (артемії) та подібні дрібні корми в міру росту мальків.
Типові труднощі
Головна складність — поїдання ікри батьками, тому своєчасне видалення дорослих обов'язкове. Перші корми мають бути достатньо дрібними для крихітних мальків, а стабільна, зріла вода у вирощувальному акваріумі знижує ранні втрати.