Stichodactyla gigantea (Гігантська килимова анемона): догляд та утримання
Stichodactyla gigantea — велика килимова анемона з дуже липкими короткими щупальцями, приймає кількох клоунів; складна в акваріумному утриманні.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Stichodactyla gigantea, гігантська килимова анемона, — велика килимова анемона родини Stichodactylidae. Диск зазвичай не більший за 50 см у поперечнику, з максимумом близько 80 см. Її короткі щупальця надзвичайно липкі й міцно прилипають до поверхонь. Більшість екземплярів коричневі або зеленуваті, рідкісніші забарвлення — пурпурове, рожеве, темно-синє або яскраво-зелене.
Таксономія
- Родина: Stichodactylidae
- Ряд: Actiniaria
- Рід: Stichodactyla
- Наукова назва: Stichodactyla gigantea
Ареал
Вид родом із Гаваїв і ширшої індо-тихоокеанської зони. Мешкає на мілководних луках морських трав чи піщаних обмілинах, на глибині близько 8 см під час відпливу. Зазвичай нерухома, хоча особини з рибами-клоунами можуть виявляти певну рухливість.
Параметри рифа
- Мінімальний об'єм: 400 л
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Питома вага: 1.024-1.026
- Карбонатна твердість (KH): 8-11 dKH
- Освітлення: яскраве рифове
- Розмір: 40-100 см
Живлення
Зооксантели — облігатні симбіонти всередині Stichodactyla gigantea, тому сильне й стабільне освітлення життєво необхідне для її виживання. Анемона також ловить здобич липкими щупальцями, і додаткове годування м'ясними морськими кормами її підтримує.
Сумісність
Анемона приймає близько семи видів риб-клоунів, включно з фальшивим клоуном і бар'єрнорифовим клоуном, а також молодь триплямистого дасцила. Її щупальця дуже липкі й здатні захоплювати риб, що їх торкнулися, тому її не слід тримати з дрібними чи повільними рибами. Вид широко вважається складним в утриманні й часто гине в неволі.
Stichodactyla gigantea (Гігантська килимова анемона): розмноження та пропагація
Огляд
Stichodactyla gigantea — велика анемона-хазяїн родини Stichodactylidae. За даними Wikipedia, вона зазвичай не перевищує 50 см і досягає максимум близько 80 см, мешкає на мілководних луках морських трав і піщаних обмілинах. Підтримує облігатний симбіоз із зооксантелами та приймає сім видів риб-клоунів, зокрема Amphiprion ocellaris. Сумно відома складністю утримання, тому будь-яке цілеспрямоване розмноження залишається рідкісним явищем.
Спосіб розмноження
Як і інші морські анемони, Stichodactyla gigantea в принципі здатна розмножуватися як статевим, так і безстатевим шляхом. Wikipedia зазначає, що в морських анемон самці випускають сперму, стимулюючи самок випустити яйця, запліднення відбувається у товщі води або всередині; утворена планула-личинка дрейфує, потім осідає і перетворюється на молоду особину. Видоспецифічний протокол нересту в неволі у використаних джерелах не описаний.
Безстатева пропагація
Морські анемони можуть розмножуватися безстатево поздовжнім поділом (розриваючись на ідентичні клони), рідше поперечним поділом, а також педальною лацерацією, за якої залишені педальним диском фрагменти регенерують у нові клональні особини. Великі анемони-хазяї, як цей вид, діляться лише зрідка, тому навмисна безстатева пропагація не є надійним методом.
Статеве розмноження
Статеве розмноження — пелагічне (broadcast): гамети випускаються у відкриту воду, а планктонні личинки-планули дрейфують до осідання. Цю пелагічну фазу неможливо відтворити в домашньому акваріумі, тому успішне статеве розведення S. gigantea для акваріумістів недосяжне.
Типові складнощі
Вид часто гине в неволі, потребуючи дуже стабільної солоності, яскравого світла та великої зрілої системи. Оскільки розмноження по суті пелагічне, а поділ рідкісний, реалістична мета — тривале виживання однієї особини, а не пропагація.