Розмноження занзибарської креветки-боксера (Stenopus zanzibaricus)

Stenopus zanzibaricus — дрібна індо-західнотихоокеанська креветка-боксер, утримується зв'язаними парами; як і родичі, дає планктонних личинок, яких на практиці не виростити вдома.

Огляд

Stenopus zanzibaricus — дрібна креветка-боксер індо-західної частини Тихого океану, що походить із району Кенія–Занзибар у Східній Африці. Упізнається за червоними антенами, білим хвостом і білим черевцем із двома червоними смугами; у торгівлі трапляється нечасто.

Визначення статі

Як представник Stenopodidae, а не Lysmata, цей вид роздільностатевий і не гермафродитний. За родинною схемою самки, як очікується, більші й несуть ікру; пари територіальні до інших Stenopus.

Підготовка

Креветку утримують як поодиноку особину або зв'язану пару, бо вона не терпить інших Stenopus. Стабільні рифові параметри (близько 24–26 °C, pH 8.1–8.4) та постійне годування підтримують призвичаєну пару в межах її території.

Нерест та ікряні особини

Відповідно до родини зв'язана пара нереститься в межах спільної території, а самка несе кладку під черевцем на плеоподах до вилуплення личинок у планктон.

Вирощування личинок

Личинки планктонні, як у добре вивченого S. hispidus, личинкова фаза якого триває багато місяців. Затяжний планктонний період такого роду потребував би безперервних культур живого корму та стабільної води впродовж тривалого терміну, щоб довести личинок до осідання.

Типові труднощі

Підібрати сумісну пару цієї нечастої креветки саме по собі непросто, а довга личинкова фаза типу Stenopus робить успішне домашнє вирощування дуже рідкісним. Вирішальна перешкода — саме личинкова стадія, а не утворення пари.