Акваріум для черепашкових цихлід: пісок, черепашки й вода Танганьїки
Як облаштувати акваріум для черепашкових цихлід-лампрологін озера Танганьїка: глибина піску, черепашок більше, ніж риб, тверда лужна вода, життя колонії та сусіди.
Хто такі черепашкові цихліди
Черепашкові цихліди (shell dwellers) використовують порожні черепашки водних равликів як укриття й місце нересту. Термін описовий і формального таксономічного статусу не має. В озері Танганьїка, біля узбереж Замбії, Демократичної Республіки Конго, Бурунді й Танзанії, близько 24 видів цихлід-лампрологін займають покинуті черепашки равликів роду Neothauma; за даними Вікіпедії, найбільший ендемічний равлик Танганьїки дає черепашки, якими найчастіше користуються дрібні черепашкові цихліди. Більшість цих видів не є облігатними «черепашковими» нерестовиками й можуть нереститися в печерах або щілинах.
В акваріумістиці виділяють колоніальних черепашкових цихлід (Neolamprologus multifasciatus), групу ocellatus (Lamprologus ocellatus), більших Neolamprologus, Altolamprologus, Telmatochromis, а також групи brevis і signatus. Нижче описано два найпоширеніші в утриманні види.
- Neolamprologus multifasciatus: максимум близько 45 мм стандартної довжини (SL); польові дослідження повідомляють, що в природі самці й самки рідко перевищують 3,0 і 2,1 см SL відповідно. Самці помітно більші за самок.
- Lamprologus ocellatus: максимум близько 60 мм SL. Самці виростають значно більшими за самок і мають плавці із золотистою облямівкою, у самок облямівка біла.
Черепашкові поля в природі
Ділянки дна Танганьїки вкриті величезними скупченнями порожніх черепашок — черепашковими полями (shell beds). Оскільки черепашки зазвичай засипані осадом, N. multifasciatus викопують їх і вигрібають пісок зсередини. Вийнятий пісок риби складають по межах території групи, зводячи вали між сусідніми групами й перетворюючи рівне поле на «кратерний» ландшафт: у кожному кратері — одна територія і скупчення черепашок. Дослідники називають таке копання конструюванням ніші, або екосистемною інженерією. Там, де дно — суцільний шар черепашок майже без піску, риби надто малі, щоб рухати черепашки чи будувати вали.
В експерименті з надрукованими на 3D-принтері черепашками N. multifasciatus віддавали перевагу повністю цілим черепашкам — збільшеним, видовженим або з розширеним устям. Вікіпедія також зазначає, що для акваріума підходять черепашки з круглим устям і відкритими витками.
Розмір акваріума, пісок і кількість черепашок
- Площа дна: Seriously Fish вказує 45 x 30 x 30 см (близько 40 л) як мінімум для пари будь-якого з двох видів. Площа дна важливіша за висоту, бо території розташовані на ґрунті.
- Пісок: піщаний ґрунт шаром щонайменше 5 см із великими відкритими ділянками. Обидва види копають, а L. ocellatus звично закопує свою черепашку й охороняє її.
- Черепашки: черепашок має бути більше, ніж риб. У природі на кожній території N. multifasciatus черепашок не менше, ніж особин, і кожна риба живе у своїй черепашці. Колоніальним видам можуть знадобитися сотні черепашок, тоді як парі з групи brevis зазвичай вистачає однієї.
- Розмір території: територія N. multifasciatus зазвичай не ширша за приблизно 15 см, тож на дні акваріума вміщується кілька сусідніх територій.
Хімія води Танганьїки
Озеро Танганьїка лужне: за даними Вікіпедії, pH близько 9 на глибині 0–100 м і знижується до 8,3–8,5 у найглибших частинах, електропровідність близько 670–690 мкСм/см. Температура поверхні — від приблизно 24 °C на півдні на початку серпня до 28–29 °C наприкінці сезону дощів; глибинна вода тримається на 23,1–23,4 °C. Нижче приблизно 150 м вода безкиснева і містить сірководень.
| Вид | Температура | pH | Твердість |
|---|---|---|---|
| Neolamprologus multifasciatus | 24–27 °C | 7,5–9,0 | 8–25 °dGH |
| Lamprologus ocellatus | 23–27 °C | 7,5–9,0 | 10–25 °dGH |
Акваріумні діапазони наведено за Seriously Fish. Тверду лужну воду названо обов'язковою умовою для черепашкових цихлід. Про способи буферизації та мінеральні добавки — у посібниках з хімії води.
Життя колонії
У природі N. multifasciatus живуть довготривалими групами до приблизно 20 риб на постійних територіях. Група складається з одного домінантного самця, кількох дорослих самок, підпорядкованих самців і молоді. Домінантний самець забезпечує більшу частину розмноження і приваблює своїм скупченням черепашок самок із сусідніх територій, а підпорядковані самці розмножуються дуже мало. Самки ділять територію на ділянки й захищають кілька черепашок від суперниць, особливо під час догляду за потомством. Риби, що намагаються увійти до сталої групи, особливо самці, зустрічають сильну агресію господарів. Розселення дуже обмежене — зазвичай менш ніж 2 м, а агресія всередині групи різко знижується, коли «домашні» черепашки рознесені більш ніж на 10–15 см.
В акваріумі, за даними Seriously Fish, колонії формуються, якщо черепашок більше, ніж риб. Обидва види територіальні й енергійно захищають свою черепашку та ділянку навколо неї; самці L. ocellatus можуть також закопувати сусідні черепашки, щоб туди не вселилися інші риби. Обидва види нерестяться в черепашках: ікра N. multifasciatus розвивається близько 24 годин, ікра L. ocellatus — близько 3 діб, а мальки починають вільно плавати приблизно на 10-й день. Територіальність і репродуктивні стратегії розібрано в окремих посібниках.
Сусіди та годування
Seriously Fish називає сумісними з обома видами дрібних скельних цихлід Танганьїки, як-от Neolamprologus brichardi та невеликі види Julidochromis, а також риб відкритої води, наприклад Cyprichromis. Скельні види займають кам'яні споруди, черепашкові тримаються на піску, а риби відкритої води — у верхніх шарах. Основу раціону мають становити живі й заморожені корми, хоча сухі зазвичай теж приймаються.