Сатаноперка ліліт (Satanoperca lilith): догляд та утримання
Satanoperca lilith — амазонський геофагус, поширений уздовж русла Солімойнс/Амазонки, що сягає близько 20-25 см.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Satanoperca lilith — цихліда-геофагус родини Cichlidae і близький родич S. daemon. За даними Seriously Fish, сягає 200-255 мм стандартної довжини. Wikipedia наводить для нього загальновживану назву «однуплямистий геофагус» (one-spotted eartheater) і зазначає, що рід живиться, просіюючи пісок у пошуках їжі.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Satanoperca
- Наукова назва: Satanoperca lilith
Середовище проживання
Seriously Fish указує, що S. lilith широко поширений уздовж головного русла Солімойнс/Амазонки в Бразилії, з типовим місцезнаходженням в Урумарі у водозборі Ріо-Негро (штат Амазонас). Вид населяє чорноводні та світловодні головні русла річок, дрібніші притоки, стариці та заплавні озера над піщаним або мулистим ґрунтом.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 400 л
- Температура: 26-30 °C (79-86 °F)
- pH: 4,5-6,0
- GH: 1-4 °dGH
- Розмір групи: 5 і більше особин
- Тривалість життя: 8-12 років
Живлення
Seriously Fish описує S. lilith як бентофага-піскосія, що просіює ґрунт у пошуках їжі. В акваріумі його слід годувати трьома-чотирма невеликими порціями на день дрібнофракційними готовими кормами, мотилем, трубочником та Artemia, з додаванням рослинного корму, наприклад спіруліни.
Сумісність
Seriously Fish описує вид як напрочуд мирного поза нерестом; він не полює на риб, більших за кілька міліметрів, і підходить для мирних видів у схожих умовах. KB-запис указує як сумісних дискусів, скалярій, северумів та анциструсів, тоді як агресивних цихлід і дуже дрібних тетр краще уникати.
Розмноження
За даними Seriously Fish, розмноження цього виду залишається незареєстрованим, але припускається, що він є двобатьківським субстратним нерестовиком, як і його найближчий родич S. daemon.
Розведення Satanoperca lilith
Огляд
Satanoperca lilith — геофагус, відомий із Бразилії, де він широко поширений уздовж основного русла Солімойнс/Амазонки між рío Japurá і рío Tapajós, включно з Ríos Negro, Branco, Madeira та Trombetas. Його розмноження не описане, але припускається двобатьківський субстратний нерест, як у найближчого родича S. daemon. Це вимоглива риба, украй чутлива до погіршення якості води.
Визначення статі
Зовнішні відмінності мінімальні. Самці зазвичай досягають більшого розміру, а самки схильні бути дещо вищотілими. Оскільки надійне візуальне визначення статі ускладнене, практичний підхід — виростити групу й спостерігати формування пар.
Підготовка
Потрібні біологічно зрілий акваріум і суворий контроль якості води, бо вид дуже чутливий до поганих умов. Перед спробою нересту плідників готують різноманітним раціоном, придатним для всеїдного геофагуса.
Нерестовий акваріум
- М’яка вода з низькою жорсткістю (загальний наведений діапазон близько 18-179 ppm).
- Температура в діапазоні утримання 20-28 °C; pH 5,0-7,5 зі зміщенням до м’якшого, кислого краю для нересту.
- Субстрат із дрібного піску та чисті, добре підготовлені пласкі поверхні, придатні для субстратного нерестовика.
- Просторий, стабільний, зрілий акваріум, оскільки погіршення якості води переноситься погано.
Нерестова поведінка та тригер
Конкретні деталі нересту S. lilith у розглянутих джерелах не задокументовані. За аналогією з найближчим родичем очікується, що пара очищає поверхню субстрату й нереститься як двобатьківська пара, причому обидва плідники беруть участь у догляді за потомством.
Типові труднощі
Основні труднощі — відсутність задокументованих випадків нересту в акваріумі, потреба в дуже стабільній м’якій воді та неочевидне визначення статі. Зафіксований для виду тип розмноження — субстратний нерестовик, що узгоджується з імовірною стратегією двобатьківського субстратного нересту, відзначеною джерелом.