Сатаноперка білоплямиста (Satanoperca leucosticta): догляд та утримання
Satanoperca leucosticta — геофагус із Гвіанського щита, що сягає близько 13-15 см та інкубує личинок у роті.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Satanoperca leucosticta — цихліда-геофагус родини Cichlidae, що вирізняється білою плямистістю на боках. За даними Seriously Fish, сягає 130-150 мм стандартної довжини. Wikipedia зазначає, що представники роду живляться, просіюючи ротом пісок у пошуках безхребетних, рослинного матеріалу та детриту.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Satanoperca
- Наукова назва: Satanoperca leucosticta
Середовище проживання
Seriously Fish указує S. leucosticta для Гвіанського щита, включно зі східною Венесуелою, Гаяною, північно-західним Суринамом та північною Бразилією (Рорайма). Типове місцезнаходження в першоописі не вказане, хоча припускається, що зразки походять із річки Рупунуні. Вид населяє головні русла річок, притоки та заплавні озера над піщаним або мулистим ґрунтом із листяним опадом та затопленими гілками.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 350 л
- Температура: 25-29 °C (77-84 °F)
- pH: 5,0-7,0
- GH: 2-8 °dGH
- Розмір групи: 5 і більше особин
- Тривалість життя: 8-12 років
Живлення
Seriously Fish описує S. leucosticta як бентофага-піскосія, що споживає дрібних безхребетних і рослинний матеріал. В акваріумі йому потрібні дрібнофракційні готові корми, а також дрібні живі або заморожені мотиль, трубочник, Artemia й личинки комарів, що подаються трьома-чотирма невеликими порціями на день.
Сумісність
Seriously Fish описує вид як напрочуд мирного поза нерестом і зграйного; рекомендуються групи з п'яти-восьми особин для розподілу агресії. KB-запис указує як сумісних северумів, фестивумів, дискусів, скалярій та анциструсів, тоді як агресивних цихлід і дуже дрібних тетр краще уникати.
Розмноження
За даними Seriously Fish, S. leucosticta є ларвофільним материнським інкубатором у роті. Ікра вилуплюється приблизно за 36-48 годин, а личинки залишаються в роті самки близько семи-восьми днів, перш ніж перейти до вільного плавання.
Розведення Satanoperca leucosticta
Огляд
Satanoperca leucosticta — геофагус-демон, що просіює пісок, із Гвіан із вираженою білою плямистістю. За даними Seriously Fish, це личинкоїдний материнський ротовий інкубатор; принаймні одна споріднена форма описана як овофільний інкубатор. Самка інкубує потомство в роті після нересту на субстрат.
Визначення статі
Точне визначення статі дуже ускладнене, тому рекомендується починати з молодих риб і дати парам сформуватися природно. Статева зрілість настає не раніше року, часто через два й більше.
Підготовка
Особливого стимулу до нересту немає. Головні вимоги — добрий раціон і суворий режим обслуговування з відносно великими щотижневими підмінами води.
Нерестовий акваріум
- М'який пісок із корчами як маркерами території; дно не менш як 180 × 60 см
- Температура: 20-28 °C (діапазон Seriously Fish)
- pH: 5.5-7.5 (Seriously Fish)
- Жорсткість: 36-215 ppm (Seriously Fish)
- Відносно великі щотижневі підміни води
Поведінка та стимул нересту
Самці ініціюють залицяння й формують території навколо об'єктів на кшталт корчів, а пари спільно захищають територію перед нерестом. Після нересту на субстрат самка забирає потомство, що розвивається; особливий стимул середовища не потрібен.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра вилуплюється за 36-48 годин. У личинкоїдної форми самка носить мальків у роті 7 або 8 днів, тоді як в овофільних особин ікра носиться приблизно 9 днів. Піклування про потомство триває 3-4 тижні після випуску, мальки беруть порошкові сухі корми, наупліусів артемії та мікрочерв'яка.
Типові труднощі
Оскільки визначення статі ненадійне, а дозрівання повільне, для отримання пари зазвичай потрібна група. Виду потрібна велика площа дна, м'яка вода та стабільні умови; відсадка інкубуючої самки захищає потомство у спільних умовах.