Рендалла антіас (Pseudanthias randalli): догляд та утримання
Pseudanthias randalli — західнотихоокеанський антіас глибоких свалів та стінок каналів, що трапляється малими групами.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Pseudanthias randalli (Lubbock & Allen, 1978) — рифовий антіас родини Serranidae (підродина Anthiinae). За даними FishBase сягає близько 9,5 см у повній довжині та трапляється в західній частині Тихого океану. Трапляється малими групами в печерах та на ділянках коралового уламкового ґрунту вздовж крутих свалів і стінок каналів.
Таксономія
- Родина: Serranidae (підродина Anthiinae)
- Рід: Pseudanthias
- Наукова назва: Pseudanthias randalli (Lubbock & Allen, 1978)
- Примітка: FishBase відносить вид до родини Anthiadidae
Ареал
FishBase відзначає вид у Тихому океані: від Філіппін до Ніуе та на північ до островів Рюкю. Вид бентопелагічний та трапляється в печерах і на ділянках коралового уламкового ґрунту вздовж крутих свалів і стінок каналів на глибині від 15 до 120 м, зазвичай від 15 до 70 м.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 400 л (близько 106 гал)
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Карбонатна жорсткість (за записом): 8-12 °dGH
- Розмір групи: утримувати групами (за записом — від 5 особин)
- Тривалість життя: 4-10 років (за записом KB)
Живлення
FishBase дає виду трофічний рівень близько 3,3, що відповідає хижому раціону на основі зоопланктону; Wikipedia зазначає, що рід Pseudanthias живиться зоопланктоном. В акваріумі йому потрібно кілька невеликих годівель м'ясистими планктонними кормами на день.
Сумісність
Антіаси роду Pseudanthias — гаремні, активні плавці в середніх шарах води. За даними Wikipedia рід гаремний та протогінічний: риби спочатку розвиваються як самки, а домінуюча особина перетворюється на самця; FishBase зазначає, що самці цього виду набувають дещо виступаючої верхньої губи та стають смугастими в червоних і малинових тонах. Запис KB вказує хірургів, губанів, риб-клоунів та риб-янголів Genicanthus як підхожих сусідів, тоді як агресивних помацентрових та спинорогів краще уникати.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern), оцінка 2015 року. FishBase зазначає, що вид використовується як у промислі, так і в акваріумній торгівлі.
Pseudanthias randalli: посібник з розмноження
Огляд
Pseudanthias randalli — індо-тихоокеанський антіас родини Serranidae, що живиться зоопланктоном над рифом і живе соціальними гаремами. Як і в решти роду, він розмножується викидом ікри у відкриту воду, де запліднення та ранній розвиток відбуваються далеко від будь-якої придатної для утримання поверхні.
Визначення статі
Антіас Рендалла — протогінічний гермафродит. Риби починають життя самицями, і найбільша самиця групи перетворюється на самця при зникненні домінантного самця. Гарем зазвичай складається з одного яскраво забарвленого домінантного самця, двох-дванадцяти самиць і до двох субдомінантних самців. Самці набувають насиченішого забарвлення, включно з жовтим акцентом на хвості поверх рожевуватого тіла.
Нерестова поведінка та тригер
Залицяння включає швидкі U-подібні запливи домінантного самця над рифом перед підйомом із самицею в товщу води для нересту. Дані з розведення споріднених антіасів вказують, що пік нересту припадає на сутінки й дає плавучу ікру, що дрейфує біля поверхні, яку інкубаторії збирають вечірнім збирачем ікри, а не з якогось гнізда.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра спливає й розвивається в планктонних личинок, що живляться у відкритому планктоні. В інкубаторних програмах для споріднених Pseudanthias личинки приймали копеподи й досягали осілих мальків приблизно за тридцять днів після виклеву. Ці етапи виходять за межі домашніх можливостей, оскільки ні стадію пелагічної ікри, ні личинковий раціон із живого планктону не підтримати в рифовому акваріумі.
Типові труднощі
Успішна аквакультура антіасів обмежена небагатьма видами, вирощеними в інституційних умовах. Виловлені в природі особини додатково потребують експертного карантину та адаптації, щоб живитися й виживати, тож акваріуміст стикається з безперервною чередою перешкод задовго до можливого нересту.