Розведення антіаса Еванса (Pseudanthias evansi)

Pseudanthias evansi — зграйний антіас Індійського океану, планктофаг зі зміною статі; пелагічний нерест і планктонні личинки роблять домашнє розведення практично неможливим.

Огляд

Pseudanthias evansi (родина Serranidae), антіас Еванса або жовтоспинний антіас, — ендемік Індійського океану, поширений від Східної Африки до островів Кокос-Кілінг і Різдва. FishBase подає максимальну довжину 12 см стандартної довжини, діапазон глибин 4-40 м і описує його як зграйний вид уздовж верхніх частин урвищ і зовнішніх рифових лагун, що живиться на різних глибинах аж до приповерхневого шару в погоні за зоопланктоном.

Визначення статі

Як антіас, цей вид — протогінічний гермафродит: особини спершу дозрівають як самиці, а самиця перетворюється на самця при зникненні домінантного самця з групи. Більші та яскравіше забарвлені самці — практична ознака статі всередині зграї.

Нерестова поведінка та тригер

Pseudanthias гаремні, з одним домінантним самцем, і розмножуються як пелагічні риби з вільним ікрометанням, випускаючи ікру та сперму в товщу води. Плавуча ікра й личинки, що з неї виходять, дрейфують як планктон, без гнізда й турботи про потомство.

Типові труднощі

Зграйний біотоп із течією, інтенсивна потреба в зоопланктоні, пелагічна ікра й тривала планктонна личинкова фаза разом виводять розмноження виду за межі можливостей домашнього акваріума, який не може забезпечити умови нересту у відкритій воді чи безперервну культуру дрібного живого корму.