Pseudancistrus pectegenitor (L259): догляд та утримання
Pseudancistrus pectegenitor (L259) — лорикарієвий сом із верхнього Оріноко у Венесуелі, мирний випасний винищувач водоростей завдовжки близько 24 см.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Pseudancistrus pectegenitor — лорикарієвий кольчужний сом родини Loricariidae, в акваріумній торгівлі відомий як L259. Це середньорозмірний мирний випасний плекостомус.
Таксономія
- Родина: Loricariidae
- Рід: Pseudancistrus
- Наукова назва: Pseudancistrus pectegenitor
- Торговий код: L259
Ареал
За даними FishBase вид трапляється в річці Оріноко вище порогів Раудалес-Атурес і в річці Касік'яре у Венесуелі. Це придонна тропічна прісноводна риба, що мешкає у проточній воді біля великих скельних виходів в основному руслі річки.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 250 л
- Температура: 24-28 °C (75-82 °F)
- pH: 6.0-7.5
- GH: 2-12 °dGH
- Течія: помірна, добре насичена киснем вода
- Розмір дорослої особини: до приблизно 24 см SL
- Тривалість життя: близько 8-12 років
Корчі, укриття та чиста, добре насичена киснем вода відповідають його скельному проточному природному середовищу.
Харчування
Цей плекостомус — випасний рослиноїдний вид. Підходить переважно рослинний раціон, включно з овочами та кормами на основі водоростей; годування один раз на день.
Сумісність
Pseudancistrus pectegenitor мирний і придонний, що робить його придатним для спільних акваріумів. Гарними сусідами є тетри й коридораси, а інших територіальних плекостомусів краще уникати.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: викликає найменше занепокоєння (оцінка 2017 року).
Розведення Pseudancistrus pectegenitor (L259)
Огляд
Pseudancistrus pectegenitor (L259) — лорикарієвий сом системи Оріноко, що зустрічається в основному руслі біля гирла річки Вентуарі та в Касік'яре, зазвичай у зонах плинної води біля великих скельних виходів, і сягає близько 24 см стандартної довжини (Wikipedia). Його видовий епітет означає 'батько з голками' й указує на батьківську турботу; типовий екземпляр заснований на ймовірно дорослому самці, спійманому під час турботи про великий виводок. Пізніше вид був поміщений у рід Colossimystax (Colossimystax pectegenitor).
Нерестове обладнання
Його природне середовище — плинна вода над камінням — указує на потребу в сильній течії, високому вмісті кисню та чистій, не надто жорсткій воді. Плекостомуси типу Pseudancistrus потребують найчистіших, добре фільтрованих умов, а дорослі самці вкрай територіальні до інших великих лорикарієвих.
Нерестова поведінка та стимул
Прямі польові дані показують батьківську турботу: дорослий самець був спійманий під час догляду за великим виводком молоді (Wikipedia). Це узгоджується з печерним/щілинним нерестом і охороною ікри самцем, що спостерігаються в споріднених анцистрових лорикарієвих.
Догляд за ікрою та мальками
Оскільки задокументована турбота батьківська, очікується, що самець охороняє виводок, який розвивається. Відтворення сильної, багатої киснем течії природного середовища, ймовірно, відіграє центральну роль у будь-якій спробі нересту й у виживанні виводка.
Типові труднощі
Високі вимоги до течії, кисню та якості води, виражена територіальність самців і повна відсутність задокументованого акваріумного нересту роблять цей вид дуже важким для розведення.