Захист ставкових риб від чапель та інших хижаків

Як чаплі, рибалочки, єноти, норки та коти полюють у садових ставках, як розпізнати сліди нападу і які засоби захисту підтверджені службами охорони природи.

Огляд

Садовий ставок із декоративними рибами — концентроване й легкодоступне джерело їжі; Wikipedia зазначає, що такі ставки приваблюють чапель і навіть можуть слугувати молодим птахам місцем навчання полюванню. Кожен хижак має свій час доби, спосіб полювання та характер пошкоджень, тому визначення винуватця передує вибору захисту. Матеріали служб рибництва (SRAC) і британська акваріумістична редакція (Practical Fishkeeping) сходяться в одному: фізичне огородження — єдиний захід, що працює стабільно, тоді як відлякувальні пристрої втрачають ефект у міру звикання тварин.

Чаплі

Сіра чапля (Ardea cinerea) у Європі та велика блакитна чапля (Ardea herodias) у Північній Америці полюють однаково. За даними Wikipedia, обидві або нерухомо стоять на мілководді, або повільно бродять у воді, б'ють рибу дзьобом і ковтають цілком; основний час полювання — світанок і сутінки, хоча чаплі активні й в інші години, а велика блакитна чапля полює також уночі. Велика блакитна чапля годується зазвичай на глибині менше 50 см і віддає перевагу рибі 10–20 см, але здатна взяти здобич завдовжки близько 60 см; для сірої чаплі зафіксовано коропів до 30 см. Публікація SRAC 400 вказує, що великі блакитні чаплі бродять або вичікують по краях ставка і що найбільший ризик виникає, коли риба перебуває біля поверхні, наприклад під час годування. Practical Fishkeeping описує типові сліди як ножоподібні колоті рани на рибі, що виявилася надто великою для ковтання.

Рибалочки

Рибалочка звичайний (Alcedo atthis) полює з присади на висоті 1–2 м над водою, спрямувавши дзьоб донизу, і пікірує на здобич (Wikipedia). Його їжа — переважно риба завдовжки до 12,5 см за середнього розміру близько 2,3 см; щодня він має з'їдати приблизно 60% маси свого тіла. У Північній Америці рибалочка-чубань полює з присади або зависає і пікірує на рибу біля поверхні; SRAC зазначає, що він годується поодинці або парами, тому його вплив обмежений. На практиці рибалочки небезпечні лише для мальків і дуже дрібної риби.

Єноти

Єноти-полоскуни (Procyon lotor) — переважно нічні тварини, що добре пристосувалися до передмість (Wikipedia). Їхній раціон включає раків, рибу, амфібій і пташині яйця, причому вони віддають перевагу легкій здобичі, а не активному полюванню. Біля берегової лінії вони нишпорять передніми лапами на мілководді й обмацують знайдене. Публікація UF/IFAS UW371 відносить невеликі ставки з декоративними рибами до місць, які єноти розоряють, і описує одиночний електричний дріт на висоті 6–8 дюймів (15–20 см) над землею, увімкнений від сутінків до світанку, як захист садів і невеликих рибних ставків.

Норки

Американська норка (Neogale vison) — напівводний хижак; у рідному ареалі риба є її основною здобиччю, а в Європі вона класифікується як інвазивний вид (Wikipedia). Зазвичай вона пірнає приблизно на 30 см на 10 секунд, хоча зафіксовано занурення на 3 м тривалістю 60 секунд; хребетну здобич убиває укусом у потилицю або шию. Practical Fishkeeping повідомляє про набіги норок у сільській місцевості біля каналів на світанку й у сутінках цілий рік: у риби відсутні голови, а на спинах — подряпини. Оскільки норка плаває, укриття всередині ставка майже не захищають від неї.

Коти та інші відвідувачі

Домашні коти нападають на рибу з цікавості й залишають мертву або понівечену рибу зі змішаними слідами зубів і кігтів, нерідко на відстані від ставка (Practical Fishkeeping). Те саме джерело перелічує ворон, що беруть дрібну рибу з неглибоких ставків, мартинів у прибережних районах, видр, найактивніших узимку, які залишають V-подібний укус за жабрами, і звичайних вужів, що беруть лише ослаблених риб.

Читання слідів

Колоті або рубані рани на великій рибі, втрати на світанку чи в сутінках: чапля.
Риба зникла без сліду з мілкого ставка, лише дрібні особини: чапля, ворона або мартин.
Сліди зубів і кігтів, тушки далеко від води: кіт.
Відірвані голови, подряпини вздовж спини, набіги цілий рік: норка.
V-подібний укус за жабрами плюс смолистий послід із лускою: видра.
Нічні втрати в ареалі єнота: єнот — нічний збирач, що обшукує берегову лінію передніми лапами.

Засоби захисту і що кажуть дані

Огородження

Сітка над ставком — найнадійніший захід. Practical Fishkeeping зазначає, що дрібна сітка зупиняє більшість птахів, але чапля все одно вдарить крізь будь-який великий просвіт, а жорстка сітка з вічком менше 10 см виключає всіх хижаків, крім змій і дрібних норок. SRAC 400 також рекомендує огороджувати невеликі ємності від чапель сіткою або периметровим парканом. Низький дріт-розтяжка приблизно за 15 см над землею по краю ставка порушує звичку чаплі сідати поруч і підходити до води пішки. Проти єнотів UF/IFAS описує згаданий вище низький електричний дріт.

Конструкція ставка

Чаплі полюють із берега на мілководді, тому круті краї та глибина обмежують їхній доступ; SRAC зазначає, що круті береги знижують хижацтво квака, змушеного годуватися вздовж краю, і що голінастих птахів слід відганяти щоразу, коли рівень води опускається до 60 см і нижче. Навіс над водою, наприклад пергола, заважає птахам, що пролітають, побачити рибу, а укриття у ставку дають рибі притулок під час атаки, хоча й не від плаваючих хижаків (Practical Fishkeeping).

Муляжі та відлякувачі

Муляж чаплі біля ставка спирається на територіальну поведінку птаха й діє зі змінним успіхом; голодна чапля все одно може сісти (Practical Fishkeeping). SRAC 401 повідомляє, що опудала людини найефективніші, коли їх переставляють не рідше ніж кожні 3 дні й поєднують з іншими методами, що ефективність муляжів хижаків формально не оцінювалася і що птахи легко звикають до будь-якого передбачуваного пристрою. Біля садових ставків застосовують розбризкувачі з датчиком руху, плаваючі дзеркала та відбивні предмети; UF/IFAS вказує, що тварини з часом звикають до всіх відлякувачів, тому відлякування треба починати рано, регулярно змінювати й комбінувати, впливаючи на кілька органів чуття.

Правова охорона рибоїдних птахів

У США всі рибоїдні птахи, включно з чаплями, чепурами та рибалочками, охороняються Законом про договір щодо перелітних птахів 1918 року (Migratory Bird Treaty Act), який забороняє переслідувати, ловити, відловлювати, вбивати чи продавати їх, їхні гнізда та яйця; дозволи на вилучення видає лише Служба рибних ресурсів і дикої природи США, і SRAC наголошує, що завдання шкоди птахові без такого дозволу незаконне (SRAC 400 і 401, Wikipedia). У Великій Британії частина I Закону про дику природу та сільську місцевість 1981 року (Wildlife and Countryside Act 1981) охороняє диких птахів, їхні яйця та гнізда, а види з Додатка 1 захищені особливими санкціями (Wikipedia). Нелетальне відлякування — сітки, навіси, муляжі — дозволене в обох системах.