Ставкова аквакультура: посібник із розведення риби в земляних ставках

Як влаштоване розведення риби в земляних ставках: будівництво, удобрення та вапнування, зариблення, полікультура, контроль якості води й кисню, вилов.

Огляд

Ставкова аквакультура — це вирощування риби у збудованих земляних ставках, і, за даними ФАО, це найпоширеніший метод у внутрішній (прісноводній) аквакультурі у світі. Внутрішня аквакультура дала близько 54,4 млн тонн у 2020 році, приблизно 44 % усього виробництва водних тварин і водоростей в аквакультурі. Ставки використовують або природний корм, або підгодівлю, або і те й інше — залежно від інтенсивності господарства.

Будівництво ставка та водопостачання

Виробничі настанови ФАО зазначають мінімальну глибину близько 80 см на мілкому краю, ширину ставка, як правило, не більше ніж 100 м, а розмір окремого ставка — приблизно 5–10 га, щоб наповнення, спуск і вилов залишалися практичними. Ставкам потрібне надійне водопостачання для компенсації втрат; у тропічному кліматі випаровування може сягати кількох міліметрів на добу, і для підтримання рівня може знадобитися постійний приплив. Перед зарибленням воду джерела перевіряють на придатність.

Інтенсивність вирощування

• Екстенсивне: спирається на природний корм, що утворюється у ставку, без комбікорму.
• Напівінтенсивне: природний корм доповнюється удобренням і частковою підгодівлею.
• Інтенсивне: повнораціонний комбікорм та аерація для максимального виходу з гектара.

Удобрення та природна продуктивність

Добрива підвищують продукцію природних кормових організмів — фітопланктону, зоопланктону та комах, — створюючи «цвітіння» планктону, що забарвлює воду в зелений колір. ФАО зазначає, що фосфор найчастіше є лімітуючим елементом у природних водах. Внесення мінеральних добрив за один виробничий цикл становить близько 30–60 кг P2O5, 40–100 кг N і 35–80 кг K2O на гектар. Застосовують і органічні добрива з безпечною максимальною нормою близько 60 кг сухої речовини на гектар на добу в помірному кліматі та до приблизно 120 кг у тропіках. Диск Секкі допомагає з дозуванням: прозорість нижче приблизно 25 см означає, що добриво не потрібне, а 40–60 см вказує на регулярне внесення.

Вапнування

Вапнування підвищує лужність і зміщує pH до нейтрального або слаболужного, поліпшуючи відгук на удобрення та загальну продуктивність. Рекомендації ФАО радять розділяти вапнування та внесення гною інтервалом щонайменше приблизно 15 днів, щоб уникнути хімічних реакцій, які знижують ефективність добрива. За даними дослідів, вапнування ставків з низькою лужністю дає вимірний приріст урожаю.

Зариблення, полікультура та види

Звичайні ставкові види — коропи (Cyprinus carpio та китайські коропи), тиляпії (Oreochromis niloticus, O. mossambicus) і соми. Полікультура поєднує види, що займають різні кормові ніші, — наприклад, донного коропа, фільтрувального білого товстолобика, рослиноїдного білого амура та детритоїдну кефаль, — щоб повніше використати ставок. ФАО описує типове зариблення полікультури близько 3 000–6 000 коропів, 3 000–4 000 тиляпій, 500–1 500 товстолобиків, близько 1 000 кефалі та близько 300 білих амурів на гектар, за загальної щільності близько 7 000–9 500 риб на гектар. Тиляпії рано розмножуються, тому для контролю відтворення часто застосовують моностатеву культуру або підсадку хижака.

Підгодівля

Зі зростанням біомаси природного корму стає недостатньо, і додають комбікорм. Настанови ФАО з годівлі зміщують раціон від зернових, наприклад сорго, за малої біомаси до більшої частки білкових гранул (близько 25 % сирого протеїну) у міру її зростання, доки гранули не забезпечують весь раціон за високої біомаси. Корм роздають у фіксованих точках, а його кількість підлаштовують під температуру так, щоб корм з'їдався до наступної роздачі.

Якість води та розчинений кисень

Розчинений кисень — найкритичніший параметр. Настанови ФАО вказують бажаний DO близько 7–10 ppm за практичного мінімуму близько 5 мг/л, pH близько 6,9–9,0 та низький аміак. Зі зростанням посадки й годівлі зростає споживання кисню. Ознаки нестачі: риба хапає повітря біля поверхні, перестає живитися, рухається хаотично. За високих щільностей застосовують аерацію; за даними ФАО, за щільності близько 15 000–20 000 риб на гектар вона стає обов'язковою на значну частину ночі та раннього ранку.

Вилов

Ставки облавлюють сітками, а для повного вилову — спуском води. ФАО зазначає, що розмір ставка обирають почасти так, щоб робоча бригада могла облавити його за розумний час. Після вилову ставок осушують, дезінфікують вапном, знову наповнюють і удобрюють перед наступним зарибленням.