Сапфіровий дамсель (Pomacentrus pavo): посібник з розведення

Pomacentrus pavo — яйцекладний індо-тихоокеанський дамсель, що відкладає донну ікру на субстрат, яку охороняє та аерує самець. Пелагічні личинки ускладнюють домашнє вирощування.

Огляд

Pomacentrus pavo, сапфіровий дамсель, — широко поширений індо-тихоокеанський дамсель від Східної Африки до островів Туамоту, на північ до Тайваню та на південь до острова Лорд-Хау; сягає близько 8,5 см стандартної довжини. FishBase відносить його до яйцекладних з утворенням виразних пар під час нересту, що відповідає донному, охоронюваному самцем типу нересту родини. IUCN оцінив вид як такий, що викликає найменше занепокоєння, у 2021 році.

Визначення статі

Надійна зовнішня ознака статі для P. pavo у використаних джерелах не описана. Як і в споріднених дамселів, самець, що доглядає за гніздом, визначається за поведінкою під час розмноження, а не за забарвленням; вид загалом мономорфний.

Підготовка плідників

Видоспецифічний протокол підготовки не описаний. P. pavo живиться зоопланктоном і нитчастими водоростями (трофічний рівень близько 3,0) та займає піщані лагунні рифи, патч-рифи й щебінь; різноманітний морський корм підтримує форму. Підтримуйте стабільні рифові параметри в межах відзначених діапазонів (температура близько 24–26 °C, pH 8,1–8,4).

Нерестовий акваріум

Забезпечте відкриті піщано-щебенисті ділянки навколо каменів або коралових голів, повторюючи природне піщане лагунне та патч-рифове середовище, щоб самець міг зайняти гніздову ділянку, яку можна захищати. Згідно з родинним патерном, самець очищає ділянку від водоростей і безхребетних, формуючи гніздо. Простір і розірвані лінії огляду стримують територіальну агресію.

Нерестова поведінка та тригер

Конкретні тригери нересту для P. pavo не описані. У Pomacentridae ритуалізоване залицяння передує нересту; самиця відкладає смугу клейкої ікри, прикріпленої до субстрату, а самець запліднює її зовнішньо. FishBase підтверджує, що ікра донна й прилипає до субстрату, а самці охороняють та аерують її.

Догляд за ікрою та мальками

Самець охороняє та аерує кладку всю інкубацію. На рівні родини ікра інкубується приблизно від двох до семи днів, з неї виходять прозорі личинки близько 2–4 мм, що розсіюються в пелагічній фазі. Ця планктонна стадія — головна перешкода для розведення в неволі.