Вугільний дамсель (Pomacentrus brachialis): посібник з розведення

Pomacentrus brachialis — яйцекладний дамсель, що відкладає донну ікру на субстрат, яку охороняє та аерує самець. Пелагічні личинки ускладнюють домашнє вирощування.

Огляд

Pomacentrus brachialis, вугільний дамсель, — невеликий західно-тихоокеанський дамсель, поширений від Індонезії до Фіджі, на північ до островів Рюкю та на південь до Нової Каледонії; сягає близько 10,3 см стандартної довжини. FishBase відносить його до яйцекладних з утворенням виразних пар під час нересту, що відповідає донному типу нересту родини. IUCN оцінив вид як такий, що викликає найменше занепокоєння, у 2023 році.

Визначення статі

Надійна зовнішня ознака статі для P. brachialis у використаних джерелах не описана. Як і в інших Pomacentrus, самець розпізнається за поведінкою — це особина, що доглядає за гніздом і агресивніша під час розмноження; в іншому вид загалом мономорфний.

Підготовка плідників

Видоспецифічний протокол підготовки не описаний. P. brachialis живиться зоопланктоном і бентосними водоростями (трофічний рівень близько 2,6) та живе в чистих проточних проходах і на зовнішніх схилах; різноманітний морський корм підтримує форму. Підтримуйте стабільні рифові параметри в межах відзначених діапазонів (температура близько 24–26 °C, pH 8,1–8,4).

Нерестовий акваріум

Забезпечте відкритий камінь або щебінь у чистій проточній воді, що нагадує природні проходи та зовнішні схили рифу, давши самцю гніздову ділянку, яку можна захищати. Згідно з родинним патерном, перед нерестом самець очищає ділянку від водоростей і безхребетних. Простір і розірвані лінії огляду стримують територіальну агресію.

Нерестова поведінка та тригер

Конкретні тригери нересту для P. brachialis не описані. У Pomacentridae ритуалізоване залицяння передує нересту; самиця відкладає смугу клейкої ікри, прикріпленої до субстрату, а самець запліднює її зовнішньо. FishBase підтверджує, що ікра донна й прилипає до субстрату, а самці охороняють та аерують її.

Догляд за ікрою та мальками

Самець охороняє та аерує кладку всю інкубацію. На рівні родини ікра інкубується приблизно від двох до семи днів, з неї виходять прозорі личинки близько 2–4 мм, що розсіюються в пелагічній фазі. Ця планктонна стадія — головна перешкода для розведення в неволі.