Французький янгол (Pomacanthus paru): посібник з розмноження

Pomacanthus paru утворює моногамні, сильно територіальні пари, що нерестяться в сутінках: риби піднімаються разом і випускають пелагічну ікру у відкриту воду. Планктонних личинок не можна виростити вдома, тому це посібник із природної біології, а не акваріумний протокол.

Огляд

Pomacanthus paru, французький янгол, трапляється в західній Атлантиці від Флориди й Багамів до Бразилії, включно з Мексиканською затокою та Карибським морем, з ізольованими знахідками у східній Атлантиці. FishBase вказує максимальну загальну довжину близько 41 см і діапазон глибин приблизно 3–100 м; вид може доживати до 27 років.

Дорослі живляться губками, водоростями, моховатками, зоантаріями, горгонаріями та асцидіями, тому не рифобезпечні, тоді як молодь підробляє чистильниками на рифових станціях. Статева зрілість настає близько 23 см.

Визначення статі

Самці й самиці не різняться за забарвленням. Вид — протогінічний гермафродит, тому самиця може змінити стать на самця, якщо самця немає. Пари зазвичай формують, вирощуючи риб разом, а не за візуальним визначенням статі.

Нерестова поведінка та тригер

Французькі янголи демонструють, очевидно, постійне парування й моногамію, а нерестові пари сильно територіальні: обидва партнери люто захищають свою зону. Під час нересту пара піднімається широкою пологою дугою від субстрату, проходячи приблизно 7–10 м по горизонталі під час підйому на 2–3 м, і зближує клоаки впритул, аж до дотику, випускаючи гамети.

Ця поведінка завжди відмічалася лише близько заходу сонця або в сутінках, що визначає сутінки як природний тригер нересту.

Догляд за ікрою та мальками

Запліднення зовнішнє, ікра пелагічна, спливає в планктон. Личинки, що вилуплюються, крихітні й пристосовані до дрейфу у відкритому океані, залежачи від природного мікропланктону.

Оскільки ікра розсіюється в товщі води, а личинкам потрібен океанічний планктон, немає ні гнізда для керування, ні практичного способу вигодувати мальків у домашній системі; використані джерела не повідомляють про домашнє вирощування цього виду.

Типові труднощі

• Нерест — сутінкова подія в товщі води, тому ікра розсіюється, а не відкладається на охоронювану поверхню.
• Личинки планктонні й потребують мікрокорму, недоступного в акваріумі.
• Моногамна пара захищає велику територію, тому просторі умови потрібні ще до того, як нерест стане ймовірним.