Pomacanthus navarchus, синьопоясний або величний янгол, — морська риба родини Pomacanthidae. У дорослих особин жовта передня частина, темно-синя середня секція та сітчаста жовто-синя задня частина. За даними FishBase, максимальна загальна довжина становить 28 см, а Wikipedia зазначає тривалість життя до приблизно 21 року.
Систематика
Родина: Pomacanthidae
Рід: Pomacanthus
Наукова назва: Pomacanthus navarchus
Автор: Cuvier, 1831
Середовище існування
FishBase вказує вид по всьому Індо-Тихоокеанському регіону — від Індонезії та Папуа-Нової Гвінеї на північ до Філіппін, на південь до південної частини Великого Барʼєрного рифу, включно з Палау та Япом. Він морський і повʼязаний із рифами на глибинах 3-40 м, у каналах, лагунах і багатих на корали біотопах.
Вимоги до акваріума
Мінімальний об'єм: 800 л (211 галонів)
Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
pH: 8.1-8.4
Карбонатна жорсткість: 8-12 °dKH
Тривалість життя: 15-25 років
Оформлення: великий акваландшафт з укриттями та відкритим простором для плавання
Живлення
Pomacanthus navarchus живиться переважно губками й асцидіями, з трофічним рівнем за FishBase близько 2,7; Wikipedia додає водорості, зоопланктон і дрібних безхребетних. В акваріумі йому потрібен різноманітний раціон, включно з кормами на основі губок і рослинною їжею.
Сумісність
Wikipedia описує вид як територіальний, що трапляється поодинці або іноді парами чи невеликими групами. Оскільки він обʼїдає губок, мʼякі корали й асцидій, його не вважають рифобезпечним; найкраще утримувати його у великих рибних або ретельно дібраних змішаних системах.
Розмноження
Wikipedia описує вид як протогінічного гермафродита: доросле життя він починає самкою, а потім змінює стать на самця. Розмноження в неволі не налагоджене.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (оцінка 2009), за даними FishBase.
Величний янгол (Pomacanthus navarchus): посібник з розмноження
Огляд
Pomacanthus navarchus, величний або синьопоясний янгол, поширений в Індо-Пацифіці від Індонезії до Папуа — Нової Гвінеї, на північ до Філіппін і на південь до південної частини Великого Бар'єрного рифу. FishBase вказує максимальну загальну довжину близько 28 см, максимальний вік близько 15 років і діапазон глибин приблизно 3–40 м у чистих лагунах, каналах і захищених зовнішніх схилах, де він часто поодинокий.
Дорослі живляться губками й асцидіями, тому вид не рифобезпечний. Перехід до дорослого рисунка різкий, а проміжні стадії трапляються рідко.
Визначення статі
Самці й самиці не різняться за зовнішнім забарвленням. Він належить до підроду Euxiphipops поряд із синьоликим (P. xanthometopon) і шестисмугим (P. sexstriatus) янголами, і пари формують, вирощуючи риб разом, а не за візуальним визначенням статі.
Нерестова поведінка та тригер
Як великий Pomacanthus, вид яйцекладний і нереститься парою, що піднімається над рифом, аби випустити ікру та сперму у відкриту товщу води із зовнішнім заплідненням. Докладні природні спостереження у використаних джерелах обмежені.
Споріднені великі янголи нерестяться в сутінках, тому очікувана картина — сутінковий пелагічний парний нерест; видоспецифічний час не задокументований.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра пелагічна й спливає в планктон, вилуплюючись у крихітних личинок, яким потрібен мікропланктон набагато дрібніший за типові акваріумні корми. Тому домашнє вирощування неможливе.
Bali Aquarich виростила P. navarchus як перший виведений у неволі вид підроду Euxiphipops, повідомивши, що молодь росте особливо повільно: у чотири місяці вона була лише близько 3 см і тільки починала розвивати жовте забарвлення спинного плавця. Це показує, що цикл можна замкнути лише спеціалізованим вирощуванням личинок.
Типові труднощі
Пелагічна ікра й личинки потребують культивованого мікропланктону, доступного лише спеціалізованим інкубаторіям.
Молодь росте дуже повільно, подовжуючи період вирощування й підвищуючи витрати.
Раціон із губок і асцидій важко забезпечити в неволі, що обмежує підготовку плідників удома.