Півмісяць янгол (Pomacanthus asfur): посібник з розмноження
Pomacanthus asfur — янгол Червоного моря, що нереститься парами й викидає пелагічну ікру у відкриту воду; вдома не розводиться. Його розводять на азійських морських фермах, включно з гібридами й чистим видом, тому цей посібник охоплює природну біологію й примітку про аквакультуру.
Огляд
Pomacanthus asfur, аравійський або янгол-півмісяць, трапляється в західній частині Індійського океану в Червоному морі й Аденській затоці, на південь до Занзібару. FishBase вказує максимальну загальну довжину близько 40 см і діапазон глибин приблизно 3–30 м, поширений біля напівзахищених прибережних рифів із багатим кораловим ростом і рідкими ділянками мулу.
Дорослі живляться губками й асцидіями, тому вид не рифобезпечний. FishBase зазначає, що він дуже агресивний до свого виду, якщо не утворена пара, що важливо для формування нерестових пар.
Визначення статі
Самці й самиці не різняться за зовнішнім забарвленням. З огляду на відмічену внутрішньовидову агресію, зв'язану пару зазвичай формують повільно, вводячи риб молодими й дозволяючи одній стати функціональним самцем у великій системі.
Нерестова поведінка та тригер
Вид яйцекладний і, як інші великі Pomacanthus, як очікується, нереститься парою, що піднімається над рифом, аби випустити ікру та сперму у відкриту товщу води із зовнішнім заплідненням. Після утворення пара може стати стабільною нерестовою одиницею.
Докладний час нересту P. asfur у використаних джерелах не наведено; споріднені великі янголи нерестяться в сутінках, тому сутінки — очікуваний тригер.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра пелагічна й спливає в планктон, вилуплюючись у крихітних личинок, що залежать від мікропланктону набагато дрібнішого за типові акваріумні корми, тому домашнє вирощування неможливе.
Reef Builders зазначає, що чистий асфур роками розводять в Азії, отримуючи варіант із білим хвостом і білою смугою, і що Bali Aquarich створювала гібриди асфура. Це міцно поміщає вид у сферу комерційного вирощування личинок, а не домашнього розведення.
Типові труднощі
- Сильна внутрішньовидова агресія робить парування неспарених риб ризикованим поза великими системами.
- Пелагічна ікра й личинки потребують культивованого мікропланктону, доступного лише спеціалізованим фермам.
- Раціон із губок і асцидій важко забезпечити в неволі, що обмежує підготовку плідників удома.