Піранья пірайя: догляд та утримання
Pygocentrus piraya — найбільша піранья, ендемік басейну річки Сан-Франсіску в Бразилії, утримується лише у дуже великих акваріумах.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Pygocentrus piraya — серрасальмідова риба, ендемік басейну річки Сан-Франсіску в Бразилії. Вважається найбільшою з пираній, з жовто-помаранчевим черевом і сріблястими боками. Вид описаний Кюв'є в 1819 році й утримується лише досвідченими акваріумістами у дуже великих акваріумах.
Таксономія
- Родина: Serrasalmidae
- Рід: Pygocentrus
- Наукова назва: Pygocentrus piraya
- Ряд: Characiformes
Ареал
Вид ендемічний для басейну річки Сан-Франсіску на сході Бразилії, де мешкає в прісноводних руслах цього ізольованого водозбору. FishBase відносить його до тропічних пелагічних прісноводних риб відкритої води річки.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 800 л
- Температура: 22-28 °C (72-82 °F)
- pH: 6.0-7.5
- GH: 5-18 °dGH
- Розмір зграї: від 4 особин
- Тривалість життя: 15-25 років
Живлення
Pygocentrus piraya — хижак-карнівор. У природі живиться переважно дрібною рибою та комахами, доповнюючи раціон насінням і рослинним матеріалом; за даними FishBase, трофічний рівень близько 3.7. В акваріумі отримує м'ясні корми двічі на день.
Сумісність
Це агресивний зграйний хижак середніх шарів води, що демонструє підвищену агресію при голоді чи стресі. Краще утримувати у видовій групі родичів; дрібних або повільних сусідів піранья поїдає, їх слід уникати.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern). FishBase зазначає високу стійкість з мінімальним часом подвоєння популяції менше 15 місяців.
Розведення піраньї пірайя (Pygocentrus piraya)
Огляд
Pygocentrus piraya — одна з найбільших піраній, що сягає максимальної довжини близько 50 см у природі, мешкає в басейні річки Сан-Франсіску в Бразилії у складі родини Serrasalmidae (Wikipedia). За даними Wikipedia, у неволі зазвичай не розводиться, тому акваріумних пірайя зазвичай імпортують із Південної Америки, і вони можуть бути дорогими.
Визначення статі
Надійних зовнішніх ознак статі для P. piraya у відкритих джерелах не було; як і в інших Pygocentrus, її важко розрізняти за статтю візуально поза сезоном розмноження.
Нерестовий акваріум
Видоспецифічної схеми розведення для P. piraya не задокументовано; Wikipedia зазначає, що в неволі вона зазвичай не розводиться. На основі патерну роду Pygocentrus, описаного в червоночеревої піраньї (P. nattereri), самці викопують неглибокі гнізда близько 4-5 см серед водної трави, що вказує на потребу в просторому акваріумі з густою прибережною рослинністю (Wikipedia).
Нерестова поведінка та тригер
Застосовуючи патерн роду, задокументований у P. nattereri: нерест запускається дощами, пари здійснюють шлюбні демонстрації, а самка відкладає кілька тисяч липких ікринок на водні рослини (Wikipedia). Це представлено як родовий висновок, оскільки P. piraya у неволі зазвичай не розводиться, а видоспецифічних даних знайти не вдалося.
Догляд за ікрою та мальками
Згідно з патерном роду (P. nattereri), обидва батьки охороняють гніздо, ікра виклюється протягом двох-трьох днів, а мальки ховаються серед рослин, поки не зможуть захищатися (Wikipedia). Видоспецифічних даних про ікру й мальків для P. piraya не було.
Типові труднощі
Оскільки P. piraya — найбільша піранья й у неволі зазвичай не розводиться (Wikipedia), головні перешкоди — величезні вимоги до простору, агресивність і відсутність задокументованого видоспецифічного протоколу нересту; наведені вище дані виведені з родового патерну.