Розведення павичого бичка: посібник

Як розводити павичого бичка (Tateurndina ocellicauda): визначення статі за потиличною шишкою, нерест у печерці, охорона кладки самцем і вирощування мальків.

Огляд

Tateurndina ocellicauda — невеликий бичок із Папуа — Нової Гвінеї, що нереститься в печерках, де самець охороняє ікру до виклеву. Добре підготовлена пара нереститься охоче, що робить вид одним із найдоступніших серед печерних нерестовиків.

Визначення статі

Дорослі самці зазвичай яскравіші, особливо в нерестовому стані, трохи більші й розвивають виражену потиличну шишку. У самок черевце жовте, чого немає в самців; молодих особин можна розрізнити за чорними смугами на анальному та спинному плавцях — у самців ці смуги відсутні, а плавці заходять за основу хвоста.

Кондиціонування

Годуйте майбутніх плідників якісним живим і замороженим кормом і проводьте щотижневі підміни близько 20 відсотків води. За доброго кондиціонування черевце самок помітно округлюється.

Нерестовий акваріум

Печерки обов'язкові, оскільки вид нереститься всередині них. Добре підходять короткі відрізки пластикової трубки; печерка біля переднього скла полегшує спостереження. Підтримуйте стандартні умови: приблизно 22-26 градусів Цельсія, pH 6,5-7,5 і жорсткість 5-10 градусів.

Поведінка під час нересту та стимул

Самець демонструє себе біля входу до печерки, тріпочучи й розправляючи плавці, і може м'яко підштовхувати самку до укриття. Самка прикріплює ікру тонкими клейкими нитками до склепіння печерки.

Догляд за ікрою та мальками

Після нересту всю турботу про кладку бере самець: він обмахує ікру й тримається серед неї, підтримуючи добру насиченість води киснем; ця турбота припиняється після виклеву. Виклев відбувається приблизно за п'ять-сім днів, а через кілька днів мальки починають вільно плавати. Повністю попливши, вони приймають науплій артемії та мікрочерв'яка, але їм потрібен окремий акваріум, інакше їх зазвичай поїдають.

Типові труднощі

Оскільки батьківська турбота припиняється з виклевом, а дорослі поїдають мальків, що попливли, мальків слід вирощувати окремо. Чиста вода й відповідний дрібний стартовий корм на етапі вільного плавання — запорука доброї виживаності.