Poecilia parae: посібник з розведення

Розведення Poecilia parae: стать за розміром і зчепленими з Y-хромосомою морфами самців, кондиція, вагітність 24 дні, виводки 5-15 і догляд за мальками нано-живородки з Гаяни.

Огляд

Poecilia parae — дрібна живородна пецилієва риба з північної частини Південної Америки, поширена від Гаяни до гирла Амазонки, з типовим місцезнаходженням у канавах поблизу Пара в Бразилії. Вона мешкає в естуаріях, болотах і мілких повільнотекучих струмках із прісною та солонуватою водою над піщано-мулистим ґрунтом. Це нано-родич ендлера, найбільш відомий яскравим кольоровим поліморфізмом самців; форма melanozona особливо популярна в акваріумній торгівлі.

Визначення статі

Статевий диморфізм виражений: FishBase вказує самців близько 3,0 см і самок близько 5,0 см загальної довжини. Самці трапляються щонайменше в п'яти виразних кольорових морфах, тоді як у самок єдина форма забарвлення; забарвлення самців зчеплене з Y-хромосомою. Самці несуть гоноподій. Найчастіша морфа водночас найуспішніша в розмноженні, однак самки схильні віддавати перевагу рідкіснішим морфам.

Підготовка

FishBase вказує для виду 24-28 °C, pH 7,0-7,5 і жорсткість 5-10 dH у прісній або солонуватій воді, з низьким трофічним рівнем, що вказує на живлення дрібними організмами. Різноманітний раціон із дрібного живого та готового корму готує дорослих; стійкість до солонуватості дозволяє утримання у злегка жорсткій, нейтрально-лужній воді.

Парування та вагітність

Запліднення внутрішнє через гоноподій. Вид яйцеживородний, і самки народжують 5-15 живих мальків після вагітності близько 24 днів. Коротка вагітність підтримує часті виводки за хороших умов. Лабораторні дослідження показали, що найчастіша морфа самців водночас найуспішніша в розмноженні, однак самки схильні віддавати перевагу рідкіснішим морфам — баланс, що допомагає зберігати кольоровий поліморфізм протягом поколінь.

Пологи та догляд за мальками

Виводки невеликі, але мальки вільноплавні й беруть дуже дрібний корм з народження. Як і в інших дрібних живородних, густа засадка або відсадка вагітної самки підвищує виживаність мальків. Утримання кількох самців дозволяє спостерігати й відбирати кольорові морфи протягом поколінь.

Типові труднощі

Невеликий розмір виводка означає, що популяція росте повільно, тому захист мальків від поїдання особливо виправданий. Коротка тривалість життя, типова для дрібних пецилієвих, робить важливим підтримання поколінь, що змінюють одне одного, для збереження лінії.