Вуличні кадуби та патіо-мініставки

Контейнерні водні сади з рибами: вибір і вага ємності, глибина й тінь, групи рослин, медака та кардинали, боротьба з комарами, зимівля та хижаки за даними університетських служб.

Ємності, об'єм і глибина

Патіо-мініставок — це водний сад, зведений до однієї посудини. Служба поширення знань Клемсонського університету описує його як альтернативу заглибленому ставку там, де обмежують місце або фізичні можливості, і вказує, що підходить усе, що тримає воду й не має токсичного покриття: пластик, бетон, кераміка або дерев'яні бочки з пластиковим вкладишем. Служба Іллінойського університету задає діапазон об'ємів від одного галона до 20 і навіть 500 галонів і нагадує, що вода важить вісім і третину фунта на галон, тож 20-галонна ємність із ґрунтом, рослинами та горщиком може перевищувати 200 фунтів; настили й балкони мають витримувати це навантаження. Wikipedia зазначає, що більшість водних садів мілкі, часто менше 20 дюймів (51 см) глибиною, бо водним рослинам потрібні певні глибини.

З малого об'єму випливають два обмеження. Клемсон попереджає, що в контейнерному водному саду мало місця для помилки, і не радить великі рослини, здатні перекинути невелику посудину. Іллінойс зазначає, що цегла та інші підставки для горщиків витісняють воду, залишаючи рибам менший об'єм, ніж здається за ємністю. Для посадки Клемсон заповнює горщики приблизно 6 дюймами доброго суглинку; Іллінойс вказує важкий глинистий ґрунт замість горщикового субстрату, легкі компоненти якого спливають. Повнорозмірні садові ставки описано в garden-pond-fish-guide.

Розміщення й тінь

Служба Іллінойсу вказує, що трьох–п'яти годин прямого сонця досить для більшості водних рослин у горщику, що захист від пообіднього сонця часто корисний і що лататтю потрібно більше сонця, ніж решті. Клемсонський аркуш про ставки для дикої природи погоджується: загалом краще повне сонце, але полуднева тінь допомагає тримати ємність прохолодною. Обидві служби радять ставити посудину поруч із будинком або місцем відпочинку, із джерелом води для доливання під рукою.

Рослини

Wikipedia поділяє рослини водного саду на занурені оксигенатори, такі як кушир; вкорінені рослини з плавучим листям — латаття й лотос; прибережні, або болотні, з коренями під водою та листям над нею — ірис, рогіз, понтедерія та стрілолист; і вільноплавні, що затінюють поверхню. Іллінойс називає пістію (Pistia stratiotes) та ейхорнію (Eichhornia crassipes) серед плавучих; Клемсон називає латаття, бразенію та лотос особливо привабливими в контейнерах. Клемсонський аркуш про ставки для дикої природи рекомендує, щоб рослини вкривали 20–50 % поверхні води.

Контроль водоростей у кадубі спирається на ті самі рослини. Іллінойс пояснює, що водоростям потрібні світло й поживні речовини, що тінь від вдало поставленого горщика та щільна посадка обмежують світло, що плавучі й занурені рослини безпосередньо конкурують за поживні речовини, а таблетки добрив мають бути повністю заглиблені в ґрунт, щоб не вимиватися.

Риби для кадуба

Служба Іллінойсу рекомендує золотих рибок і вказує, що багато дрібних акваріумних риб можуть жити в придатній ємності, тоді як коі непридатні, бо виростають понад два фути. Її норма посадки консервативна: не менше одного галона води на рибу за працюючого фільтра або помпи і лише одна риба на п'ять–десять галонів за мінімального обслуговування. Клемсон також радить тримати кількість риб мінімальною, щоб не накопичувалися поживні речовини, і попереджає, що низький кисень спричиняє загибель риб. Довідковий аркуш UF/IFAS про розчинений кисень пояснює вразливість теплих кадубів: вода при 90 °F (близько 32 °C) утримує при насиченні лише 7,4 мг/л кисню проти 11,9 мг/л при 45 °F, рекомендовано 5 мг/л і більше, а вночі кисень падає, коли рослини й водорості дихають без фотосинтезу.

• Медака, або японська рисова рибка (Oryzias latipes): Seriously Fish дає 36 мм SL, 16–22 °C, pH 6,5–8,5 та 5–25 dGH, описує її як вид помірної зони, який краще утримувати без штучного обігріву і якому постійне тепло скорочує життя; Wikipedia фіксує виживання в діапазоні 0–42 °C за бажаних 15–28 °C, природні біотопи в рисових чеках, болотах і ставках та історію утримання як улюбленця в Японії з XVII століття. Самки носять кладку ікри, перш ніж прикріпити її до рослин.
• Кардинал (Tanichthys albonubes): Seriously Fish дає 40 мм SL, 14–22 °C, pH 6,0–8,5, 5–20 dGH, зграйність, що найкраще проявляється в групах від десяти особин, і ту саму пораду уникати обігріву; Wikipedia додає виживання до 5 °C (41 °F) і вилуплення ікри за 48–60 годин серед рослинності. Обидва види — мікрохижаки, що беруть дафнію, артемію, мотиль і дрібні сухі корми.
• Золота рибка: названа Іллінойсом і Wikipedia класичною витривалою рибою для кадубів; Іллінойс радить заносити їх у дім до значних падінь температури в малих посудинах.

Іллінойс додає, що риб треба годувати, крім великих давно усталених ємностей із водоростями та природним кормом, що з води для доливання треба видаляти хлор і хлорамін і що слимаки допомагають споживати водорості й органіку, а жаби та ропухи — непридатні мешканці.

Боротьба з комарами

Служба Іллінойсу вказує, що комарі стають проблемою лише в ємностях без догляду: дрібні акваріумні риби або золоті рибки з'їдають будь-яких личинок, а ларвіцид на основі бактерії Bacillus thuringiensis subsp. israelensis описано як ефективний, довгодіючий і безпечний для людей, домашніх тварин і риб. Wikipedia зазначає, що личинки комарів, попри назву, становлять лише малу частку раціону гамбузії (Gambusia affinis), що риба може з'їдати максимум 42–167 % своєї ваги на день, що самки сягають 7 см і приносять близько 60 мальків через 16–28 днів після парування, що риби переносять короткочасно 42 °C, а ріст припиняється нижче 10 °C.

Зимівля

Служба Іллінойсу поділяє рослини на три групи. Холодостійкі прибережні, такі як рогіз, можуть промерзати наскрізь і залишатися надворі, якщо сама посудина переносить мороз; тропічні заносять у дім як кімнатні рослини або дають їм відмерти; зимостійким лататтю й лотосу потрібна холодна вода без замерзання, тому їхні горщики переносять у пластикові пакети або кадуби з невеликою кількістю води в прохолодний темний підвал до весни. Альтернатива — ставкові антиобліднювачі та утеплення, обгорнуте навколо ємності. Тропічних акваріумних риб заносять у дім задовго до охолодження води, золотих рибок — до значних падінь температури. Керування льодом у великих ставках описано в pond-winter-care-guide.

Хижаки

Wikipedia перелічує єнотів, чапель, змій і домашніх котів як тварин, що загрожують рибам у водних садах. Мілкий кадуб не дає рятівної глибини, тому практичні заходи захисту — ті, що випливають з аркушів служб для будь-якої малої посудини: щільна посадка по поверхні як схованка, розміщення поблизу будинку та, за втрат, сітчасте покриття. Клемсонський аркуш про ставки для дикої природи зазначає, що складене каміння або гілки біля краю допомагають жабам і птахам дістатися води, що бажано в кадубі для дикої природи й небажано там, де треба захистити риб.