Nothobranchius kilomberoensis: догляд та утримання
Nothobranchius kilomberoensis — однорічний коропозубик із сезонних водойм заплави Кіломберо (Танзанія) з яскравою блакитною лускою та червоними непарними плавцями.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Nothobranchius kilomberoensis — однорічний коропозубик родини Nothobranchiidae з Танзанії, названий за річкою Кіломберо — його типовим місцезнаходженням. У самців темно-червоні плями на нижній частині голови й горлі, а спинний та анальний плавці облямовані біло-блакитним або світло-блакитним; самиці вкриті плямами на голові, тілі й непарних плавцях.
Таксономія
- Родина: Nothobranchiidae
- Рід: Nothobranchius
- Наукова назва: Nothobranchius kilomberoensis
Ареал
FishBase відмічає вид у Танзанії, де це прісноводна придонно-пелагічна риба сезонних, тимчасових водойм. Вона тримається біля самого дна й надає перевагу ділянкам водойм із найбільшою щільністю трав. Ці водойми наповнюються в сезон дощів і згодом повністю пересихають.
Вимоги до акваріуму
- Мінімальний об'єм: 40 л
- Температура: 22-26 °C (72-79 °F)
- pH: 6.5-7.5
- GH: 5-15 °dGH
- Розмір дорослих: 5-6 см
- Тривалість життя: 1-2 роки
Живлення
Вид хижий, з трофічним рівнем близько 3,2 за даними FishBase, що вказує на дрібного хижака. В акваріумістиці бере живі та заморожені корми — мотиля, дафнію й артемію, близько двох разів на день.
Сумісність
Найкраще тримати одного самця з кількома самицями у спокійному видовому акваріумі; з агресивними сусідами поєднувати не варто.
Розмноження
Nothobranchius kilomberoensis — донний нерестовик, що закопує ікру. Ікра зберігається у вологому субстраті в сухий період і виклюється при повторному зволоженні, завершуючи річний цикл.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: вразливий, оцінка грудня 2018 р.
Нотобранх Кіломберо (Nothobranchius kilomberoensis): посібник із розведення
Огляд
Nothobranchius kilomberoensis — однорічний кілі, ендемік басейну річки Кіломберо в Танзанії. FishBase зазначає самців до приблизно 3,4 см і самиць до 4,1 см стандартної довжини; риби тримаються біля дна тимчасових калюж, що зазвичай пересихають сезонно, надаючи перевагу ділянкам із густою травою. Внесений до Червоного списку МСОП як уразливий (Vulnerable), що відображає обмежений ареал і залежність від сезонних водно-болотних угідь.
Визначення статі
Самці мають яскраву блакитну луску й насичено-червоний хвостовий віяло, тоді як самиці дрібніші й непримітні; самиця трохи більша за самця тілом. Тримають одного самця з кількома самицями у спокійному видовому акваріумі.
Підготовка
Як хижака його кондиціонують дрібними живими та замороженими кормами — дафнією, мотилем, артемією. Постійна годівля підтримує щоденне виробництво ікри самицями над нерестовим субстратом.
Нерестовий акваріум
Забезпечте невеликий видовий акваріум із контейнером м'якого торфу для нересту. Риби закопують ікру в субстрат, тож подається шар дрібного торфу чи кокосу, у який вони пірнають. М'яка вода та приглушене світло зберігають групу спокійною.
Нерестова поведінка та тригер
Риби нерестяться, пірнаючи в торф і відкладаючи ікру в субстрат упродовж дня. Торф з ікрою збирають і обережно віджимають до вологої консистенції перед запечатуванням для інкубації, відтворюючи сезонне висихання заплавних калюж.
Діапауза ікри та виклев
Дотримуючись стандартного методу Nothobranchius, вологий торф зберігають за кімнатної температури, поки ембріони розвиваються й можуть призупинятися в діапаузі. Наприкінці зберігання торф заливають м'якою прохолодною водою, і ембріони викльовуються, відчувши занурення. Регулювання температури й вологості зберігання керує тривалістю розвитку.
Типові труднощі
Як і в інших однорічних кілі, надто вологе чи надто сухе зберігання торфу порушує діапаузу й знижує відсоток викльову. Ікру, що не зреагувала на перше змочування, часто можна підсушити й замочити знову після додаткового відпочинку.