Нотобранх Кіломберо (Nothobranchius kilomberoensis): посібник із розведення

Розведення танзанійського заплавного однорічного кілі Nothobranchius kilomberoensis: нерест у торф, суха діапауза та змочування для викльову мальків.

Overview

Nothobranchius kilomberoensis — однорічний кілі, ендемік басейну річки Кіломберо в Танзанії. FishBase зазначає самців до приблизно 3,4 см і самиць до 4,1 см стандартної довжини; риби тримаються біля дна тимчасових калюж, що зазвичай пересихають сезонно, надаючи перевагу ділянкам із густою травою. Внесений до Червоного списку МСОП як уразливий (Vulnerable), що відображає обмежений ареал і залежність від сезонних водно-болотних угідь.

Sexing

Самці мають яскраву блакитну луску й насичено-червоний хвостовий віяло, тоді як самиці дрібніші й непримітні; самиця трохи більша за самця тілом. Тримають одного самця з кількома самицями у спокійному видовому акваріумі.

Conditioning

Як хижака його кондиціонують дрібними живими та замороженими кормами — дафнією, мотилем, артемією. Постійна годівля підтримує щоденне виробництво ікри самицями над нерестовим субстратом.

Breeding Setup

Забезпечте невеликий видовий акваріум із контейнером м'якого торфу для нересту. Риби закопують ікру в субстрат, тож подається шар дрібного торфу чи кокосу, у який вони пірнають. М'яка вода та приглушене світло зберігають групу спокійною.

Spawning Behavior & Trigger

Риби нерестяться, пірнаючи в торф і відкладаючи ікру в субстрат упродовж дня. Торф з ікрою збирають і обережно віджимають до вологої консистенції перед запечатуванням для інкубації, відтворюючи сезонне висихання заплавних калюж.

Egg Diapause & Hatching

Дотримуючись стандартного методу Nothobranchius, вологий торф зберігають за кімнатної температури, поки ембріони розвиваються й можуть призупинятися в діапаузі. Наприкінці зберігання торф заливають м'якою прохолодною водою, і ембріони викльовуються, відчувши занурення. Регулювання температури й вологості зберігання керує тривалістю розвитку.

Common Challenges

Як і в інших однорічних кілі, надто вологе чи надто сухе зберігання торфу порушує діапаузу й знижує відсоток викльову. Ікру, що не зреагувала на перше змочування, часто можна підсушити й замочити знову після додаткового відпочинку.