Neochromis nigricans: посібник з розведення

Як розводити Neochromis nigricans — альгофагного хаплохроміса озера Вікторія, що розмножується материнським інкубуванням ікри й личинок у роті.

Overview

Neochromis nigricans (у FishBase під синонімом Haplochromis nigricans) — хаплохромна цихліда, ендемік озера Вікторія та Вікторіанського Нілу. Це спеціалізований зскрібач водоростей, який, за спостереженнями, поїдає водорості з поверхні каменів у мілководній кам'янистій літоралі; трофічний рівень низький, близько 2,2. FishBase подає максимальну стандартну довжину 9,4 см. Як і інші хаплохроміси Вікторії, розмножується материнським інкубуванням у роті.

Sexing

Як у хаплохромісів, самці яскравіше забарвлені, утримують і захищають територію, тоді як самки непримітніші й доглядають потомство. Зрілі самки помітно повнішають, коли тримають ікру в роті. Достовірно підтвердити стать можна лише за спостереженням самки з виводком у роті.

Conditioning

Це спеціалізований травоїдний вид, тож підготовку будують на рослинній їжі та водоростях, а не на багатих білком кормах; у природі він зскрібає водорості з каменів. Поверхні для природного обростання водоростями разом із рослинними кормами підтримують плідників у нерестовій формі без проблем із травленням від надто жирного раціону.

Breeding Setup

FishBase подає жорстку лужну воду близько pH 8,0, жорсткість приблизно 9-19 dH і температуру 24-26 C, що відображає умови озера Вікторія. Кам'яниста літоральна компоновка з відкритими ділянками піску між каменями дає самцю територію для демонстрацій, а самці — укриття, що зменшує переслідування, звичне при нересті хаплохромісів.

Spawning Behavior & Trigger

Такі хаплохроміси — материнські інкубатори у роті. Після залицянь самка відкладає ікру на очищену поверхню і одразу забирає її в рот, де завершується запліднення; Wikipedia описує таку схему для африканських хаплохромних інкубаторів. Основні тригери нересту — стабільна тепла вода і добре відгодована, спокійна самка.

Egg & Fry Care

Самка інкубує ікру та личинок у роті й у цей період нормально не живиться, тож втрачає форму і потребує відновлювального годування. Після випуску мальки можуть повертатися в рот матері за небезпеки — поведінкова реакція, спільна для інкубувальних цихлід. Випущені мальки беруть дрібні живі та подрібнені корми і, відповідно до біології виду, починають об'їдати доступні водорості.

Common Challenges

Головні труднощі — висока агресія, звична для самців хаплохромісів, здатна стресувати чи травмувати самок і сусідів, та травоїдний раціон, який має уникати надлишку білка. Інкубувальних самок не слід турбувати; відновлювальне годування після випуску допомагає їм відновити форму перед наступним циклом.