Гаїтянська цихліда (Nandopsis haitiensis): догляд та утримання
Nandopsis haitiensis, гаїтянська цихліда, — велика агресивна цихліда, ендемік Еспаньоли.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Nandopsis haitiensis, гаїтянська цихліда, — велика цихліда, ендемік карибського острова Еспаньола. FishBase відзначає її в Гаїті та Домініканській Республіці. В акваріумістиці вид широко відомий як «чорний злюка» через темне забарвлення і задерикуватий норов.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Nandopsis
- Наукова назва: Nandopsis haitiensis
- Відомі синоніми: Black Nasty
Середовище існування
Вид населяє прісні та солонуваті води Еспаньоли і є бентопелагічним. FishBase зазначає, що дорослі особини плавають у відкритій воді, а молодь часто тримається серед водної рослинності в озерах і струмках.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний обʼєм: 400 л
- Температура: 22-28 °C (72-82 °F)
- pH: 7.0-8.5
- GH: 10-22 °dGH
- Максимальний розмір: близько 21.5 см SL
- Тривалість життя: 8-12 років
Живлення
FishBase повідомляє, що вид споживає водорості, водні рослини та черевоногих молюсків, що вказує на всеїдний придонний раціон, попри хижу будову тіла. В акваріумі приймає різноманітні мʼясні та готові корми.
Сумісність
Вид дуже агресивний і територіальний, потребує жорсткої лужної води. Сусіди мають бути міцними та зіставного розміру — великі плекостомуси або інші агресивні цихліди; дрібна риба та рослини не підходять.
Розмноження
Вид нереститься на субстрат із двосторонньою турботою про потомство; складність розмноження середня.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern), оцінка 2020 року.
Гаїтянська цихліда (Nandopsis haitiensis): посібник з розведення
Огляд
Nandopsis haitiensis — цихліда, ендемік Еспаньоли (Гаїті та Домініканська Республіка), відзначена в річці Ріо-Гуаямуко поблизу Енче та в солонуватій лагуні Етан-Сомат (AquaInfo, FishBase). Це відкритий субстратофіл: пара очищає камінь і відкладає ікру, при цьому самка доглядає ікру та личинок. FishBase оцінює статус як «що викликає найменше занепокоєння» (2020).
Визначення статі
У самок є темна пляма біля основи колючої частини спинного плавця, якої немає в самців, а спинний плавець самця в зрілих риб трохи загостреніший (AquaInfo). Самці сягають близько 5 дюймів, самки близько 4,5 дюйма у стандартній довжині, причому самки залишаються дрібнішими через постійний нерест.
Нерестовий акваріум
Виду потрібні камені й корчі для сховків (AquaInfo). Зазначена нерестова вода у спостереженні AquaInfo була близько 27-29 °C з pH близько 7,2-7,35; FishBase зазначає діапазон температури виду 24-27 °C. Пара нереститься на очищеній твердій поверхні, тому мають бути доступні пласкі камені.
Нерестова поведінка та тригер
У нерестовому стані самка чорніє майже повністю, окрім прозорих плавців, зберігаючи це забарвлення лише під час охорони виводка (AquaInfo). Пара очищає камінь, самка відкладає ікру, після чого ретельно охороняє ікру та личинок.
Догляд за ікрою та мальками
Кладка налічує близько 150-200 ікринок (FishBase). Ікра вилуплюється приблизно через 3-4 дні, мальки починають вільно плавати ще через 7 днів. Мальків можна годувати щойно вилупленою артемією та дрібно розтертими готовими кормами за частих підмін води; критичне вікно смертності припадає на ранній ріст (AquaInfo).
Типові труднощі
Вид агресивний під час охорони виводка, а острівна ізоляція батьків, як зазначається, робить їх чутливими, тому їх не варто тримати в тісноті з іншими цихлідами (AquaInfo). Головні труднощі — утворення пари та захист ранніх мальків у період високої смертності.