Пурпурова королева (Mirolabrichthys tuka): догляд та утримання
Mirolabrichthys tuka, пурпурова королева, утворює великі скупчення біля обривів рифа і є вибагливим планктофагом.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Mirolabrichthys tuka (Herre & Montalban, 1927), пурпурова королева, — невелика рифова риба. FishBase зазначає максимальну повну довжину 12 см та бажаний діапазон температур 22-28 °C. Австралійський музей зазначає, що вид зазвичай трапляється великими скупченнями вздовж країв рифа.
Таксономія
- Родина: Serranidae (Anthiadidae за FishBase)
- Рід: Mirolabrichthys
- Наукова назва: Mirolabrichthys tuka Herre & Montalban, 1927
- Комбінація: Pseudanthias tuka (Австралійський музей)
Ареал
За даними FishBase вид трапляється в Індо-Західній Пацифіці: від Маврикію до Філіппін та від Балі (Індонезія) до Соломонових островів, на південь до мілин Роулі та Великого Бар'єрного рифа, з популяціями в Палау. Австралійський музей повідомляє про великі скупчення вздовж верхнього краю обривів та крутих зовнішніх схилів рифа на глибині 7-25 м; FishBase дає ширший діапазон 2-40 м.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 400 л (близько 106 гал) (за записом KB)
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Карбонатна жорсткість (за записом): 8-12 °dGH
- Розмір зграї: щонайменше 5 особин (за записом KB)
- Тривалість життя: 4-10 років (за записом KB)
Живлення
FishBase повідомляє, що вид живиться планктонними ракоподібними та ікрою риб. Це вибагливий планктофаг, що потребує частого годування; забезпечення адекватного раціону — основна складність в утриманні цього виду.
Сумісність
Це мирний зграйний вид середніх шарів води. Відповідними сусідами є риби-хірурги, губані, риби-клоуни та риби-ангели роду Genicanthus, тоді як агресивних риб-дівиць та спинорогів слід уникати.
Розмноження
Австралійський музей описує виражений статевий диморфізм: обидві статі мають темно-рожеве або фіолетове забарвлення, але в самиць уздовж спини проходить яскраво-жовта смуга, що сягає хвостового плавця, тоді як у самців є фіолетова пляма біля основи м'якого спинного плавця та подовжені м'які промені.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern), оцінка 13 березня 2015 року. FishBase зазначає вид як для промислу, так і для акваріумної торгівлі.
Mirolabrichthys tuka: посібник з розмноження
Огляд
Mirolabrichthys tuka, пурпурова королева, значиться на FishBase як валідна назва, тоді як Pseudanthias tuka — попереднє позначення. Вид поширений в Індо-Західній Пацифіці від Маврикію до Соломонових островів на глибинах близько 2-40 метрів, сягає приблизно 12 см і утворює скупчення на зовнішніх рифових схилах, живлячись планктонними ракоподібними та ікрою риб.
Визначення статі
Як і інші антіаси, пурпурова королева — протогінічний гермафродит: риби починають як самиці, а домінантна самиця перетворюється на самця при втраті резидентного самця. Групи — гареми з одного домінантного яскраво-фіолетового самця з двома-дванадцятьма самицями та до двох субдомінантних самців, причому самці забарвлені інтенсивніше, з жовтими акцентами.
Нерестова поведінка та тригер
Домінантний самець залицяється до самиць гарему акробатичними U-подібними запливами перед парним підйомом у товщу води для викиду ікри й сперми. Спостереження в аквакультурі споріднених антіасів вказують на нерест біля сутінків, що дає плавучу ікру, яка тримається біля поверхні й збирається вечірнім збирачем ікри, а не з гнізда.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра пелагічна й розвивається в крихітних планктонних личинок, що живляться в планктоні. В описаному вирощуванні Pseudanthias личинки приймали копеподи й осідали в мальків приблизно за місяць після виклеву. Домашній риф не може відтворити стадію плавучої ікри або личинковий раціон із живого планктону, що ускладнюється вимогливим планктоноїдним живленням цього виду навіть у дорослому стані.
Типові труднощі
Лише небагато антіасів розведено в аквакультурі, усі — в інституційних інкубаторіях. Пурпурова королева до того ж відома як делікатний, залежний від планктону їдок, якого взагалі важко утримувати, що знімає будь-яку реалістичну перспективу її розведення вдома.