Меррі-удова (Phallichthys amates): догляд та утримання
Phallichthys amates — витривала мирна центральноамериканська живородна до 6 см, мешкає у стоячих водах від Гватемали до Панами.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Phallichthys amates, або меррі-удова, — невелика живородна риба родини Poeciliidae, описана Miller у 1907 році. Походить з атлантичних вододілів Центральної Америки. Має високе, майже ромбоподібне сіре тіло з блакитним відтінком і темну смугу, що йде через око до горла; самці несуть помітно подовжений гоноподій.
Таксономія
- Родина: Poeciliidae
- Рід: Phallichthys
- Наукова назва: Phallichthys amates
- Автор: Miller, 1907
Ареал
Вид трапляється у вододілах атлантичного схилу від південної Гватемали через Гондурас, Нікарагуа й Коста-Рику до західної Панами. Віддає перевагу стоячим водам, болотам, струмкам і береговим зонам річок над м'яким дном з мулу та листяного опаду.
Вимоги до акваріуму
- Мінімальний об'єм: 60 л
- Температура: 22-28 °C (72-82 °F)
- pH: 7.0-8.5
- GH: 10-25 °dGH
- Тривалість життя: 3-5 років
- Течія: слабка; м'який ґрунт з рослинами
Живлення
У природі Phallichthys amates живиться детритом, мулом і діатомовими водоростями, зрідка нитчастими водоростями та водяними комахами. Як всеїдний вид в акваріумі приймає різноманітний корм, зокрема рослинну їжу та дрібні безхребетні корми.
Сумісність
Вид витривалий, мирний і активний, плаває переважно в середньому шарі води. Підходить для громадських акваріумів з іншими мирними живородними, наприклад пеціліями та Limia; агресивних видів слід уникати.
Розмноження
Будучи живородною, самка народжує 10-80 живих мальків приблизно через чотири тижні (близько 28 днів) вагітності. Розмноження легко відбувається в густо засаджених акваріумах і підходить для початківців.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (оцінка 2019 р.).
Меррі-удова (Phallichthys amates): посібник з розведення
Огляд
Phallichthys amates, меррі-удова (merry widow), — живородна пецилієва риба з атлантичного схилу Центральної Америки. Номінативний підвид P. amates amates поширений від річки Мотагуа в Гватемалі до річок поблизу Ла-Сейби в Гондурасі, тоді як підвид P. amates pittieri трапляється від північної Нікарагуа до західної Панами. Як і інші Phallichthys, вона витривала, мирна й товариська. Названа за помітну чорну смугу по краю спинного плавця.
Визначення статі
Статевий диморфізм виражений: самки виростають приблизно до 64 мм (2,5 дюйма), а самці досягають лише близько 32 мм (1,25 дюйма). Визначальна ознака самця — незвично довгий гоноподій, що сягає основи хвостового плавця, ознака, що дала назву роду. Спинна смуга з чорною облямівкою є в обох статей і навіть у новонароджених мальків, тому за нею не можна визначити стать.
Підготовка
У природі вид живиться переважно детритом, мулом і діатомеями, іноді нитчастими водоростями й водними комахами, тому раціон із рослинним кормом і дрібним живим або готовим кормом готує дорослих. Температури в природних місцях проживання коливаються від 20 до 37 °C, що вказує на широку термічну стійкість, і риба залишається витривалою, мирною й товариською в усьому цьому діапазоні, що полегшує утримання усталеної нерестової групи.
Парування та вагітність
Запліднення внутрішнє через довгий гоноподій. Вагітність триває близько чотирьох тижнів або менше, скорочуючись за вищої температури. Самки народжують 10-80 живих мальків залежно від розміру самки.
Пологи та догляд за мальками
Мальки народжуються такими, що виглядають точно як дорослі риби, включно з характерною спинною смугою, і самостійні з народження, одразу беручи дрібний корм без жодної батьківської турботи. Як і в інших живородних, густа засадка або відсадка вагітної самки захищає мальків від поїдання дорослими, що є головним фактором, який обмежує кількість тих, що виживають у кожному виводку.
Типові труднощі
Вид витривалий і невибагливий, тому головне завдання — захистити мальків від поїдання. Забезпечення укриттів і різноманітний раціон із рослинною складовою підтримують продуктивність колонії.