Шахова веселківка (Melanotaenia splendida inornata): догляд та утримання
Melanotaenia splendida inornata — північноавстралійський підвид M. splendida, мирна зграйна веселківка із шаховою лускою та золотистим відливом.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Melanotaenia splendida inornata — північноавстралійський підвид M. splendida з родини Melanotaeniidae. Упізнається за шаховою лускою та золотистим відливом тіла у дорослих самців. Підвид описаний Castelnau в 1875 році.
Таксономія
- Родина: Melanotaeniidae
- Рід: Melanotaenia
- Наукова назва: Melanotaenia splendida inornata
- Описаний: Castelnau, 1875 (підвид)
Середовище проживання
Цей підвид трапляється по всій північній Австралії, від річки Мері на схід до півострова Кейп-Йорк і островів Торресової протоки. Населяє глибокі плеса прісних струмків, а також озера та водосховища, утворює великі зграї.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 200 л
- Температура: 22-28 °C (72-82 °F)
- pH: 6.5-8.0
- GH: 8-25 °dGH
- Розмір зграї: від 8 особин
- Тривалість життя: 4-6 років
Підходить великий акваріум з відкритим простором для плавання, помірною течією та міцними рослинами для цієї активної риби, яка переносить різну прозорість води та ступінь заростання.
Живлення
Всеїдна, живиться нитчастими водоростями, водними та наземними комахами, дрібними ракоподібними та безхребетними, приймає готові корми в неволі.
Сумісність
Мирна зграйна риба середніх шарів, добре уживається з іншими веселківками та в'юнами. Агресивних цихлід слід уникати.
Розмноження
Нерест відбувається цілий рік, близько 60-70 золотистих ікринок за раз, прикріплюються клейкими нитями до рослинності; личинки вилуплюються приблизно через тиждень за довжини близько 4 мм.
Шахова веселківка: посібник з розведення
Огляд
Melanotaenia splendida inornata, шахова веселківка, — північноавстралійський підвид M. splendida, що трапляється від річки Мері на схід до півострова Кейп-Йорк і на південь до річки Джардін, а також на деяких островах Торресової протоки, за даними Wikipedia. Як частина M. splendida це парний нерестовик на рослинах; батьківський вид сягає приблизно 20 см стандартної довжини за FishBase.
Визначення статі
Самці більші, яскравіші та з вищим тілом, тоді як самиці скромніші. Самець з однією чи кількома самицями утворює придатну нерестову групу.
Підготовка
M. splendida всеїдна, поїдає нитчасті водорості, водних і наземних комах, дрібних ракоподібних та інших безхребетних, за даними Wikipedia. Різноманітний раціон готує плідників; FishBase зазначає зрілість приблизно за 3-4 см.
Нерестовий акваріум
FishBase вказує для виду 20-30 °C, pH 6,0-8,0 та жорсткість 10-30 dH. Нерест проводять над дрібнолистими рослинами, нерестовими мочалками або зануреним корінням, що дають прикріплення клейкій ікрі, і нерест відбувається цілий рік.
Нерестова поведінка та тригер
За даними Wikipedia, самець і самиця утворюють пари, в яких самиця випускає ікру, а самець її запліднює; за кожен нерест відкладається 60-70 золотистих круглих ікринок, що прикріплюються до зануреної рослинності клейкою ниткою. FishBase наводить загальну плодючість близько 370 ікринок, вимітуваних за серію нерестів.
Догляд за ікрою та мальками
Wikipedia повідомляє, що личинки виклёвуються приблизно через тиждень, мають довжину близько 4 мм зі зменшеним жовтковим мішком та повністю сформованими ротом і грудними плавцями й починають живитися через 24 години. Рослини чи мочалки з ікрою можна перенести у вирощувальну ємність, а дрібним малькам потрібні дуже дрібні стартові корми, як-от інфузорії, до науплій артемії.
Типові труднощі
Головна складність — дуже дрібний розмір щойно виклюнутих мальків, які потребують дрібних стартових кормів. Видалення мочалок з ікрою захищає розкидану ікру від поїдання дорослими.
Східна спленідна веселківка: посібник з розведення
Огляд
Melanotaenia splendida splendida — східний підвид спленідної веселківки, що трапляється в річках східного Квінсленду від островів Торресової протоки та півострова Кейп-Йорк на південь до річки Доусон, за даними Wikipedia. Вид сягає приблизно 20 см стандартної довжини за FishBase, хоча більшість акваріумних особин дрібніші. Це парний нерестовик на рослинах.
Визначення статі
Самці виду більші та яскравіші, з вищим тілом, тоді як самиці скромніші. Самця можна висадити з однією чи кількома самицями для нересту.
Підготовка
Вид всеїдний, живиться нитчастими водоростями, водними та наземними комахами, дрібними ракоподібними та іншими безхребетними, за даними Wikipedia. FishBase вказує статеву зрілість приблизно за 3-4 см. Різноманітний раціон готує плідників до нересту.
Нерестовий акваріум
FishBase вказує для виду 20-30 °C, pH 6,0-8,0 та жорсткість 10-30 dH. Нерест проводять над дрібнолистими рослинами, нерестовими мочалками або корінням типу Melaleuca, що дають прикріплення клейкій ікрі. Нерест відбувається цілий рік.
Нерестова поведінка та тригер
За даними Wikipedia, самець і самиця утворюють пари, в яких самиця випускає ікру, а самець її запліднює; за кожен нерест відкладається 60-70 золотистих круглих ікринок, що прикріплюються до зануреної рослинності клейкою ниткою. FishBase наводить загальну плодючість близько 370 ікринок, вимітуваних за серію нерестів.
Догляд за ікрою та мальками
Wikipedia повідомляє, що личинки виклёвуються приблизно через тиждень, мають довжину близько 4 мм зі зменшеним жовтковим мішком та повністю сформованими ротом і грудними плавцями й починають живитися через 24 години. Рослини чи мочалки з ікрою можна перенести в окрему вирощувальну ємність, а дрібним малькам потрібні дуже дрібні стартові корми, як-от інфузорії, до науплій артемії.
Типові труднощі
Як і в інших веселківок, головна складність — крихітний розмір щойно виклюнутих мальків, які потребують дуже дрібних стартових кормів. Видалення мочалок з ікрою захищає розкидану ікру від поїдання.