Веселківка Куромої (Melanotaenia parva): догляд та утримання
Melanotaenia parva — дрібна веселківка, ендемік озера Куромої в Західній Папуа, у Червоному списку МСОП — на межі зникнення.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Melanotaenia parva — дрібна веселківка родини Melanotaeniidae. За даними FishBase сягає близько 6,7 см стандартної довжини й має веретеноподібне тіло. Вид — ендемік єдиної водойми, невеликого озера Куромої на півострові Чендравасіх (Bird's Head) у Західній Папуа, Індонезія; зрілі самці набувають насиченого червоного тіла з контрастною облямівкою плавців.
Систематика
- Родина: Melanotaeniidae
- Рід: Melanotaenia
- Наукова назва: Melanotaenia parva
Ареал
FishBase наводить вид для озера Куромої у водозборі річки Якаті на висоті близько 400 м у гірській місцевості. Wikipedia зазначає, що природний ареал обмежений цим єдиним озером, що робить дику популяцію вкрай локальною.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 120 л
- Температура: 24-28 °C (75-82 °F)
- pH: 7,0-8,0
- GH: 10-25 °dGH
- Розмір зграї: від 8 особин
- Тривалість життя: 3-5 років
Живлення
FishBase оцінює трофічний рівень виду приблизно у 2,9, що відповідає всеїдному раціону веселківок. В акваріумі приймає різноманітні якісні сухі корми, доповнені дрібними живими та замороженими безхребетними.
Сумісність
Мирний зграйний вид середніх шарів води; утримують групами від восьми особин. Добре уживається з іншими веселківками схожого розміру та вдачі; слід уникати галасливих чи агресивних сусідів, здатних відтісняти його від корму.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: на межі зникнення (Critically Endangered, оцінка 2020), дика популяція, можливо, вимерла. Основна загроза — втрата оселищ; невідомо, чи збереглася природна популяція в озері Куромої.
Веселківка Куромої: посібник з розведення
Огляд
Melanotaenia parva — веселківка, ендемічна для озера Куромої у водозборі річки Якаті в Західній Папуа, Індонезія, розташованого на висоті близько 400 м в озері без видимого природного стоку, за даними FishBase. Сягає близько 6,7 см стандартної довжини. FishBase вказує її як вид під критичною загрозою зникнення (Critically Endangered) у Червоному списку МСОП (оцінка 2019), що робить розведення в неволі особливо цінним.
Визначення статі
Як і в інших Melanotaenia, самці більші та інтенсивніше забарвлені, з віком тіло й забарвлення стають насиченішими, а самиці залишаються скромнішими. Самця можна висадити з однією чи кількома самицями для нересту.
Підготовка
FishBase вказує трофічний рівень близько 2,9, що відповідає всеїдному раціону. Підготовка плідників на різноманітному раціоні з дрібних живих, заморожених та готових кормів готує їх до нересту.
Нерестовий акваріум
FishBase зазначає для виду відокремлене формування пар під час розмноження. Як і інші веселківки, він нереститься над дрібнолистими рослинами або нерестовими мочалками, що дають прикріплення клейкій ікрі. Використане джерело не наводить конкретних значень температури та pH для утримання, тому їх опущено.
Нерестова поведінка та тригер
FishBase описує вид як такий, що утворює відокремлені пари під час розмноження. У роду самиця випускає клейку ікру, що прикріплюється до рослин протягом певного періоду, а не розкидає всю ікру одразу; вимітування ікри протягом кількох днів типове для веселківок Melanotaenia.
Догляд за ікрою та мальками
Клейка ікра висить на нерестовому субстраті, і її можна перенести в окрему ємність для захисту. Щойно виклюнуті мальки веселківок дуже дрібні й потребують дрібних стартових кормів, як-от інфузорії або комерційний корм для мальків, до науплій артемії. Конкретні дані щодо інкубації та мальків для цього виду у використаному джерелі відсутні й тому опущені.
Типові труднощі
Оскільки вид під критичною загрозою й має єдиний крихітний природний ареал, важливо підтримувати генетично різноманітну популяцію в неволі. Діє звичайне для веселківок вузьке місце — крихітні мальки на старті, що потребують дуже дрібних живих або готових кормів.