Mbipia mbipi: догляд та утримання

Mbipia mbipi — скельна цихліда озера Вікторія з південно-східної частини озера, близько 13 см, з материнським інкубуванням у роті.

Огляд

Mbipia mbipi — цихліда-хаплохромін, описана Lippitsch і Bouton у 1998 році та ендемічна для озера Вікторія, де відома з південно-східної частини озера. Також каталогізована як Haplochromis mbipi; рід Mbipia прийнятий не всіма. Живе біля скелястих берегів і є материнським інкубатором у роті.

Систематика

Родина: Cichlidae
Рід: Mbipia (також відносять до Haplochromis)
Наукова назва: Mbipia mbipi
Автори: Lippitsch & Bouton, 1998
Синонім: Haplochromis mbipi

Ареал

Wikipedia повідомляє про нього як ендеміка південно-східної частини озера Вікторія, де він зазвичай трапляється вздовж полого нахилених скелястих берегів на глибині близько 0-6 метрів. Басейн Вікторії теплий і лужний.

Вимоги до акваріума

Максимальний розмір: близько 13,1 см (5,2 дюйма) SL (Wikipedia)
Температура: 24-28 °C (запис KB, тепла вода Вікторії)
pH: 7,5-8,5 (запис KB, лужна вода Вікторії)
Скельний аквадизайн з розколинами та мілководними зонами
Утримувати одного самця з кількома самками

Живлення

Конкретних даних про живлення цього виду в використаних джерелах не знайдено; як скельному вікторіанському хаплохроміну йому підходить різноманітний всеїдний акваріумний раціон із готових та заморожених кормів.

Сумісність

Скельний вікторіанець, краще утримувати одного самця з кількома самками серед інших цихлід регіону Вікторії та сомів Synodontis, з рясною кладкою каменів для позначення територій.

Розмноження

Як вікторіанський хаплохромін це материнський інкубатор у роті: самка носить ікру та мальків у роті.

Природоохоронний статус

Червоний список МСОП: найменший ризик (Least Concern).