Розведення зебрового колючого вугра (Macrognathus zebrinus)

Macrognathus zebrinus - бірманський колючий вугор з малою задокументованістю розмноження; домашнє розведення не налагоджене, описане за аналогією роду.

Overview

Зебровий колючий вугор (Macrognathus zebrinus) - мастацембелід річок Іраваді, Сітаун і Салуїн у М'янмі, також відмічений в Індонезії, до 46 см TL. Прісноводний придонний вид з тонкими темними вертикальними смугами у світлій окантовці та смугастим хвостовим плавцем; статус МСОП - найменший ризик (FishBase).

Sexing

Надійних зовнішніх статевих відмінностей для цього виду не задокументовано. У колючих вугрів загалом зрілі самки в нерестовій кондиції схильні ставати повнішими за самців, але це помітно лише за статевої зрілості.

Conditioning

За відсутності видових даних підготовка йшла б за загальною практикою для колючих вугрів: м'яке піщане дно для зариванням, рясне годування живими та замороженими м'ясними кормами й вода в межах переносимих видом 22-28 C і близького до нейтрального pH (FishBase).

Spawning Behavior & Trigger

FishBase не надає відомостей про нерест M. zebrinus. Споріднені азійські колючі вугри - сезонні нерестовики вологого сезону, а деякі (наприклад, M. aculeatus) прикріплюють ікру серед коріння плаваючих рослин, але чи дотримується M. zebrinus тієї ж схеми, не підтверджено й не має припускатися.

Common Challenges

Вирішальна перешкода - повна відсутність задокументованого репродуктивного протоколу для виду, додатково до загальних труднощів визначення статі колючих вугрів і запуску сезонного нересту. Будь-яка спроба експериментальна.