Lamprologus stappersi (Лампрологус каудопунктатус): догляд та утримання
Lamprologus stappersi, каудопунктатус, — дрібна цихліда Танганьїки з жовтими плавцями, що нереститься в мушлях і утворює гаремні групи.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Lamprologus stappersi, відомий акваріумістам як каудопунктатус, — дрібна цихліда-молюскоїд озера Танганьїка. Має плавці з жовтою облямівкою та переливчасті сині крапки біля основи хвоста. Утворює гаремні групи біля мушель у піщаних бухтах і належить до миролюбніших лампрологін початкового рівня.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Lamprologus
- Наукова назва: Lamprologus stappersi
- Синоніми: Lamprologus caudopunctatus, Neolamprologus caudopunctatus
Ареал
FishBase зазначає вид (як Neolamprologus caudopunctatus) ендеміком замбійських берегів озера Танганьїка, де він тримається біля дна над піском і використовує мушлі для гніздування. Лужна вода озера визначає його вимоги.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 80 л
- Температура: 24-27 °C (75-81 °F)
- pH: 8,5-9,2
- GH: 12-25 °dGH
- Ґрунт: пісок із мушлями для нересту
- Тривалість життя: 5-8 років
Живлення
Це хижак. FishBase зазначає, що вид тримається біля дна та поїдає зоопланктон. В акваріумі приймає дрібні заморожені та готові корми, що подаються біля ґрунту.
Сумісність
Миролюбніший за ocellatus; підходить для танганьїцького товариства з Cyprichromis, Julidochromis, іншими молюскоїдами та Synodontis petricola. Його не поєднують з мбунами, Tropheus чи агресивними хапами.
Розмноження
Це мушлевий нерестовик. FishBase зазначає захисну групову поведінку: неразмножні особини утворюють оборонне коло навколо нерестової пари. Складність розведення в неволі — легка.
Охоронний статус
FishBase зазначає вид (як Neolamprologus caudopunctatus) як вид найменшого ризику (Least Concern) у Червоному списку МСОП (оцінка від 26 лютого 2025 року).
Розведення Lamprologus stappersi (каудопунктатус)
Огляд
Ця маленька танганьїцька цихліда типу каудопунктатус (тут записана як Lamprologus stappersi) — карликовий вид з жовтими плавцями, що тримається над піском і нереститься в порожнинах. Це планктоїдний вид, що нереститься в раковинах: в акваріумі він використовує порожні раковини равликів, а в озері, де його кам'янисто-піщаний біотоп позбавлений раковин Neothauma, викопує нори під каменями для нересту.
Визначення статі
Самець відрізняється від самиці головним чином тим, що трохи більший і має дещо довші черевні плавці. Самці досягають близько 7-8 см, тоді як самиці залишаються дрібнішими, тож розмір і довжина плавців — практичні ознаки статі в зрілій групі.
Підготовка
Годуйте якісними пластівцями та гранулами з додаванням замороженої артемії; вид — мікрохижак, що охоче бере дрібні безхребетні корми. Підтримуйте жорстку лужну воду близько 24-27 °C, щоб риби залишалися в нерестовій формі.
Нерестовий акваріум
Забезпечте дрібний пісок та порожні раковини равликів або невеликі кам'яні ніші як місця нересту. Це не гаремний вид; радше кілька пар можуть нереститися поруч, кожна утримуючи невелику територію, тож акваріум із піщаним дном і розкиданими раковинами здатний підтримати нерестову колонію. Для однієї пари достатньо невеликого акваріума.
Нерестова поведінка та тригер
Пари нерестяться всередині раковини або викопаної порожнини. Самиця — домінантний страж і тримає самця та будь-яких риб-дизерів подалі від виводка. Стабільна жорстка лужна вода та придатне місце нересту стимулюють розмноження.
Догляд за ікрою та мальками
Виводки малі: задокументовані нерести давали лише близько п'яти-десяти мальків. Самиця ретельно охороняє мальків. Мальки дрібніші та стрункіші, ніж у багатьох молюскоїдів, їх починають годувати стартовим кормом і дрібно перетертими пластівцями, переходячи до свіжовилуплених артемій і мікрочерв'яка.
Типові труднощі
Малий розмір виводків означає скромний вихід, а крихітним малькам потрібні дрібні стартові корми. Оскільки самиця — основний страж, самця не слід видаляти, а дати йому простір; кілька місць нересту дають змогу колонії сформуватися без надмірних конфліктів.