Біотоп озера Малаві: скелястий берег мбуна та піщана зона

Біотоп озера Малаві: жорстка лужна вода з pH 7,7–8,6, скельна зона мбуна проти піщаної зони Aulonocara, кам'яні купи, щільне заселення та ризик гібридизації.

Озеро та його вода

Озеро Малаві (також Ньяса) — рифтове озеро, яке ділять Малаві, Мозамбік і Танзанія. За даними Wikipedia, його довжина 560–580 км, ширина до 75 км, площа близько 29 600 км², максимальна глибина 706 м за середньої 292 м. Кисень присутній лише у верхньому шарі, приблизно до 250 м; нижче вода безкиснева, тож усе рибне життя зосереджене біля поверхні та вздовж берегів.

Вода тепла, жорстка й лужна, незвично прозора для тропічного озера. Wikipedia наводить типову температуру поверхні 24–29 °C, близько 22 °C на глибині, pH 7,7–8,6 і прозорість до 20 м. Ці значення й задають біотоп: акваріум «Малаві» — це система жорсткої води з високим pH, а не м'яководна. FishBase вказує для зебри-мбуни Maylandia zebra pH 8,0, жорсткість 9–19 dH і 22–28 °C, а Seriously Fish — 10–25 dGH і pH 7,6–8,6 для того самого виду, що узгоджується з даними по озеру.

Зона скель і зона піску

Берегова лінія поділена на два контрастні біотопи, і разом із нею поділена іхтіофауна. Скелястий берег складається з валунів, у природі подекуди кількаметрових, що лежать на дрібному піску (Practical Fishkeeping). Це дім мбуна — назва означає «скельна риба» мовою народу тонга в Малаві (Wikipedia). FishBase описує M. zebra на скельному субстраті на глибині 6–28 м: на мілководді — на чистих від осаду каменях, трохи глибше — на каменях, укритих осадом, де риба вичісує пухкий матеріал із водоростевого обростання.

Піщані та «проміжні» зони, де каміння змінюється відкритим піском із поодинокими валунами, зайняті іншими цихлідами. Seriously Fish розміщує Aulonocara stuartgranti саме в проміжних зонах, де вона годується, просіюючи пісок у пошуках безхребетних; Tropical Fish Hobbyist зазначає, що Aulonocara знаходять закопану здобич бічною лінією за слабкого світла й у темряві. Відкриту воду та піщані ділянки також населяють утака — планктоноїдні цихліди відкритої води, яких Wikipedia протиставляє прив'язаним до каміння мбуна.

Типові роди

Wikipedia налічує в озері щонайменше 700 видів цихлід, за деякими оцінками до 1000, майже всі — ендемічні хаплохроміни. Роди мбуна, названі у Wikipedia: Abactochromis, Chindongo, Cyathochromis, Cynotilapia, Genyochromis, Gephyrochromis, Iodotropheus, Labeotropheus, Labidochromis, Maylandia, Melanochromis, Petrotilapia, Pseudotropheus і Tropheops. Фауна піску та відкритої води включає павичевих цихлід Aulonocara (за TFH — не менше 20 видів), утака та інші роди «хапів», наприклад Rhamphochromis.

Maylandia zebra — мешканець скель, до 11,3 см SL, рослиноїдний, зішкрібає водоростеве обростання; IUCN — Least Concern (FishBase, оцінка 2018 р.).
Labidochromis caeruleus — скельні ділянки та заростi Vallisneria на півночі озера; форма «electric yellow» походить із району Charo–Lion's Cove (Seriously Fish).
Aulonocara stuartgranti — проміжна зона піску й каміння вздовж обох узбереж, живиться донними безхребетними (Seriously Fish).
Утака та хапи відкритої води — планктофаги піщаних заток і відкритої води, екологічно відокремлені від мбуна (Wikipedia).

Аквадизайн із кам'яними купами

Акваріумна версія скелястого берега — купа каміння на піщаній основі. Practical Fishkeeping рекомендує складати каміння високо, щоб розбивати лінії огляду й давати кожному самцеві територію; окремі камені — близько 15 см, для більшої достовірності біотопу до приблизно 30 см. Seriously Fish описує ту саму структуру для L. caeruleus і M. zebra: купи каміння, що утворюють безліч печер і щілин із невеликими ділянками відкритої води між ними, на піщаному ґрунті.

Вапнякові породи, наприклад вапняк, буферизують pH і жорсткість і тому підходять для цього біотопу, тоді як абразивний камінь непридатний для риб, що зішкрібають корм із поверхонь (Practical Fishkeeping). Укорінені рослини мбуна зазвичай викопують (Wikipedia); біотоп звичайно ведуть без них, хоча Seriously Fish зазначає, що L. caeruleus у природі трапляється й у заростях Vallisneria. Для акваріума піщаної зони Seriously Fish і TFH описують розрізнені кам'яні групи з відкритим піском між ними та дрібний пісок замість крупного ґрунту, щоб види, які просіюють, могли годуватися природно.

Філософія заселення

Мбуна дуже територіальні. Wikipedia зазначає, що самці утримують приблизно сферичні території і що перенаселення використовують навмисно, щоб розосередити агресію. Practical Fishkeeping перекладає це в числа: мінімум близько 20 риб, краще 30–40, в акваріумі не менше 120 см або 90–100 см і 180 л для дрібних видів, в ідеалі — з однорозмірної молоді до 5 см. Seriously Fish радить не більше одного самця M. zebra в акваріумах до 200 л за трьох самок на самця, а для L. caeruleus — гареми з одного самця та трьох і більше самок.

З біології випливають два правила. Перше: мбуна й Aulonocara — не природні сусіди. Seriously Fish і TFH описують більшість мбуна як надто агресивних для павичевих цихлід, тому акваріум скельної зони й акваріум піщаної зони краще розглядати як окремі біотопи. Друге: гібридизація — реальний ризик. Seriously Fish попереджає, що більшість видів Aulonocara здатні схрещуватися і що різні колірні форми L. caeruleus не можна змішувати; Practical Fishkeeping додає, що самок ніколи не слід тримати без самця власного виду.

Живлення, якість води та підміни

Мбуна — пасовищні риби; Seriously Fish вказує, що в раціоні M. zebra має переважати рослинна складова, а високобілкових кормів слід уникати. Practical Fishkeeping пов'язує замороженого мотиля з «малавійським здуттям» — часто смертельним станом — і пропонує один голодний день на тиждень. Aulonocara піщаної зони беруть дрібних безхребетних і корми дрібної фракції невеликими частими порціями (TFH, Seriously Fish).

Оскільки акваріум щільно заселений, якість води треба тримати близькою до озерної: Wikipedia і Practical Fishkeeping вимагають амоніаку й нітриту на нулі або біля нього, а PFK задає нітрат нижче 40 ppm — завдяки потужній механічній і біологічній фільтрації, додатковій аерації та частим частковим підмінам. Цільові значення за PFK: температура 24–26 °C і pH 7,5 і вище; воду після зворотного осмосу не можна використовувати без ремінералізації. Усі названі тут види — материнські інкубатори ікри в роті; самки носять потомство близько трьох–чотирьох тижнів (Seriously Fish, TFH).