Біотоп японського рисового поля з медакою в акваріумі

Oryzias latipes у біотопі рисового поля: сезонний діапазон температур, стояча мілка заросла вода, фауна чеків, кімнатне й вуличне утримання, правові обмеження та охорона.

Oryzias latipes та її рідні води

Медака, Oryzias latipes, належить до родини рисових рибок Adrianichthyidae. Рід Oryzias налічує близько 50 дрібних видів прісних і солонуватих вод Східної та Південної Азії, жоден не довший за 8 см; сама назва роду відсилає до рису (Oryza), бо багато з них живуть у затоплених рисових полях. Oryzias latipes сягає приблизно 3,6–4 см. Її рідний ареал охоплює східний і південний Хонсю, Сікоку, Кюсю та малі південні острови Японії, а FishBase також відзначає вид у Кореї, Китаї та В'єтнамі; популяції північно-західного Хонсю 2011 року виокремлено в Oryzias sakaizumii. Дикі риби кремово-білі до жовтуватих, живуть близько двох років у природі та три–п'ять у лабораторії.

По всьому ареалу медака — риба стоячої та повільної води: рисові чеки, болота, ставки, сільськогосподарські канали й мляві струмки, де вона тримається мілководдя біля берега серед рясної рослинності. Вид евригалінний: Seriously Fish відзначає його в сильно солонуватих припливних мангрових болотах, а також у кислих лісових струмках і прибережних припливних калюжах. FishBase описує медаку як всеїдну; Seriously Fish називає її мікрохижаком, що живиться дрібними безхребетними, а Tropical Fish Hobbyist зазначає, що дикі риби їдять усе — від біоплівки до комах і риб'ячої ікри.

Рисове поле як середовище

Чек — затоплене орне поле для напівводних культур, насамперед рису. В Японії поля оглядають і ремонтують у лютому, відновлюють і засаджують розсадою в затоплений ґрунт із березня по травень, доглядають і прополюють улітку, а врожай збирають з жовтня. Чеки залежать від валків, каналів і малих водосховищ, що переміщують великі обсяги води; у корейському дослідженні поля залишалися затопленими від весняного пересаджування у травні до передзбирального осушення у вересні. Риби заходять через спільні іригаційні канали із сусідніх водойм, і види з регіонального пулу накопичуються протягом сезону.

Це дослідження зафіксувало на чеках 13 видів риб: в'юн Misgurnus anguillicaudatus становив 65,9 % улову, далі китайська верховка Aphyocypris chinensis (15,8 %), Carassius auratus (12,4 %), Oryzias latipes (2,4 %) і круглохвостий макропод Macropodus ocellatus (1,8 %). На полях без синтетичних пестицидів риб було у 2,3 раза більше, а їхня біомаса — у 2,6 раза вища, ніж на звичайних. Польові спостереження за медакою в невеликому струмку в Гіфу (Японія) показали, що риби концентруються на мілких зарослих околицях; сезон розмноження триває з початку літа до осені, залицяння й нерест починаються пізно вночі близько півночі, а самки кілька годин носять запліднену ікру, що звисає з черевця, перш ніж прикріпити її до водних рослин.

Сезонний діапазон температур

Медака — риба помірного клімату, що проживає повний річний цикл. Wikipedia дає діапазон виживання 0–42 °C і бажаний 15–28 °C; FishBase вказує 18–24 °C і субтропічний клімат; Seriously Fish рекомендує 16–22 °C і наголошує, що вид переживає природні сезонні коливання, часто не потребує обігріву цілий рік у відповідному кліматі й, імовірно, живе менше за постійного тепла. Tropical Fish Hobbyist формулює те саме для рисових рибок загалом: температура, комфортна людині в кімнаті, комфортна й рибам. Хімія води невибаглива: Seriously Fish дає pH 6,5–8,5 і 5–25 dGH, FishBase — pH 7,0–8,0 і 9–19 dH.

Акваріум: стоячий, мілкий, засаджений

Seriously Fish пропонує основу щонайменше 45 × 30 см, густо засаджену композицію з темним ґрунтом, щільними куртинами рослин і відкритими ділянками. Tropical Fish Hobbyist описує той самий план із погляду риби: рослини по краях, відкритий простір для плавання спереду, м'яка фільтрація на кшталт губчастого фільтра на аерації та щільна кришка, бо рисові рибки вистрибують. Дрібнолисті рослини (Cabomba, Ceratophyllum, Taxiphyllum) приймають клейкі кладки ікри. Надводна й плавуча рослинність імітує стебла рису та бур'яни чеків і затінює мілку воду. Дрібні живі й заморожені корми, такі як Daphnia та Artemia, плюс якісний сухий корм доповнюють раціон. Seriously Fish називає Dermogenys, Pseudomugil і Brachygobius сусідами зі схожими потребами та застерігає від змішування видів Oryzias, які гібридизуються; з тієї ж причини випуск домашніх ліній у природу визнано загрозою в Японії.

Утримання надворі

Оскільки медака витримує низький вміст кисню та різкі перепади температури, Tropical Fish Hobbyist відносить її, разом із золотими рибками, макроподами та кардиналами, до риб для літніх контейнерних ставочків, де вона також знищує личинок комарів. Рекомендації журналу: ємність щонайменше 19 л, краще більша, близько 10 годин прямого сонця для широкого вибору рослин, рослини в маленьких темних горщиках, на третину заповнених садовою землею і присипаних гравієм, і покриття 60–70 % поверхні надводним або плавучим листям для пригнічення водоростей. Надводні рослини-акценти, як папірус, таро й латаття, плавучі Salvinia та Azolla, занурені Ceratophyllum, Elodea чи Vallisneria відтворюють багатоярусну рослинність краю чеку; тропічні рослини не повинні переживати ночі нижче 16 °C.

Охорона й домашні лінії

Медаку тримають як улюбленця в Японії з XVII століття. Помаранчева хімедака — класична лінія; задокументовано близько 456 комерційних ліній, включно з білими, кремовими й помаранчевими формами та трансгенними флуоресцентними; FishBase зазначає, що флуоресцентні варіації продаються в акваріумній торгівлі, а їхня легальність залежить від країни. Глобально МСОП відносить вид до категорії Least Concern (2018; звірте актуальний запис), але Міністерство довкілля Японії вважає дику медаку такою, що перебуває під загрозою. Wikipedia називає деградацію середовища, генетичне забруднення випущеними хімедака, втікачів серед трансгенних риб і конкуренцію з інтродукованою гамбузією, що в одному дослідженні залишила травми хвостового плавця в понад 70 % медак. Розведення, робота з ікрою та вирощування мальків описані у статті medaka-ricefish-breeding-guide.