Розведення зеленого суматранського барбуса
Розведення зеленого барбуса, селекційної кольорової форми Puntigrus tetrazona з типовим для виду ікрометанням.
Огляд
Зелений суматранський барбус — селекційна темнотіла кольорова форма Puntigrus tetrazona, а не окремий вид. Wikipedia відносить зелених барбусів до кольорових морф, отриманих селекцією. Його біологія розмноження збігається з дикою формою: вільно нерестовий ікромет без турботи про потомство.
Визначення статі
Самки більші та з округлішим черевцем; самці дрібніші, стрункіші й насиченіше забарвлені, у дикої форми — червоний ніс і червона лінія над спинним плавцем. Вид досягає статевої зрілості приблизно за 2–3 см загальної довжини, у віці близько шести-семи тижнів.
Підготовка
Кондиціонуйте дорослих дрібними живими, замороженими та якісними сухими кормами, доки самки не стануть явно повними ікрою. Добре підготовлені самки можуть нереститися приблизно з двотижневими інтервалами.
Нерестовий акваріум
Використовуйте окремий, слабко освітлений нерестовик зі зрілою водою. Захистіть ікру сіткою, пластиковим «трав'яним» матом чи скляними кульками, або дрібнолистими рослинами, такими як Taxiphyllum, чи нерестовими мочалками. Додайте ерліфтний губчастий фільтр або розпилювач. Тримайте pH від слабокислого до нейтрального, а температуру у верхній частині діапазону, близько 24–26 °C.
Нерестова поведінка та тригер
Підсадіть повну ікрою самку до одного-двох самців; нерест зазвичай відбувається наступного ранку, як правило раннім ранком серед рослин. Зріла самка може виметати кілька сотень клейких ікринок: типово близько 300 за нерест, зафіксовано до приблизно 500; ікринки в середньому близько 1,18 мм. Закінчивши, дорослі поїдають усю знайдену ікру, тому приберіть їх одразу.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра виклёвується приблизно через 24–48 годин, мальки починають вільно плавати приблизно через добу. Годуйте кормом «інфузорного» розміру перші кілька днів, потім переходьте на мікрочерв'яка, науплії Artemia та подібні корми.
Типові труднощі
Головна перешкода — поїдання ікри батьками. Зелене забарвлення закріплене селекцією всередині виду й не є гібридною чи генетично модифікованою ознакою.