Шлюбні та нерестові демонстрації в риб

Шлюбне забарвлення, танці колючок, півників і коропозубих, гнізда з піни, піщані альтанки, ознаки інкубації в роті та чому залицяння й агресія в риб зовні схожі.

Посилення забарвлення

У багатьох видів готовність до розмноження сигналізується забарвленням. У самців триголкової колючки (Gasterosteus aculeatus) у шлюбний сезон очі стають синіми, а нижня частина голови, горло й передня частина черева — яскраво-червоними; червоний колір походить із каротиноїдів корму, і яскравіше забарвлені самці зазвичай краще здобувають корм і мають менше паразитів. В Astatotilapia burtoni територіальні самці яскраво забарвлені й мають очну смугу, а нетериторіальні схожі на самиць. Домінантні самці Maylandia zebra забарвлені яскравіше, і яйцеві плями на анальному плавці в них інтенсивніші. Зміна забарвлення властива не лише самцям: готові до нересту самиці півника (Betta splendens) темнішають і показують вертикальні шлюбні смуги. У бірюзової нотобранхіуси (Nothobranchius furzeri) забарвлення шкіри розвивається зі статевої зрілості, а в лабораторній шкалі оцінки добробуту зазначено, що втрата забарвлення в старих риб пов'язана з віком і сама по собі не є ознакою неблагополуччя.

Шлюбні танці

• Триголкова колючка: самець наближається до самиці зигзагом із коротких кидків ліворуч і праворуч, так само повертається до гнізда, засовує в нього голову й пропливає крізь тунель, запрошуючи самицю за собою.
• Півник: самці роздувають зяброві кришки, розправляють плавці й вигинають тіло; нерест відбувається в «шлюбних обіймах», коли самець обвиває самицю, — близько 10–40 ікринок за одні обійми протягом 1–4 годин.
• Синьоплавцева луканія (Lucania goodei): самці кружляють довкола самиці, спалахують плавцями й посмикують головою біля неї; самиці щодня відвідують нерестові ділянки самців.
• Millerichthys robustus, однорічний коропозубий: залицяння включає чергування бічних демонстрацій із вібрацією тіла, складання й вигинання спинного та анального плавців і S-подібні (сигмоїдні) пози над ґрунтом.
• Гаплохромінові цихліди, наприклад A. burtoni: територіальні самці підпливають до самиць і тремтять анальним плавцем, показуючи яйцеві плями; в експериментах уподобання самиць пояснювалося інтенсивністю залицяння, а не кількістю плям.

В однорічних коропозубих території зазвичай охороняються біля ґрунту, куди відкладається ікра, а в неоднорічних видів — ділянки з рослинністю, що відповідає улюбленому місцю ікрометання.

Будівництво гнізд: пінні гнізда, ямки й альтанки

Самці півника будують пінні гнізда біля поверхні води регулярно, навіть без самиці; самиці можуть оглядати гніздо перед нерестом. Після нересту самець сам доглядає ікру: підбирає ротом ікринки, що тонуть, і повертає їх у гніздо; інкубація триває 24–36 годин. Плямистий гурамі (Trichopodus trichopterus) будує велике пінне гніздо серед плавучих рослин і вплітає в нього шматочки рослин; самець охороняє гніздо до викльову, приблизно через 20–30 годин.

Самець триголкової колючки викопує невелику ямку й заповнює її рослинним матеріалом, часто нитчастими водоростями, а також піском і сміттям, склеюючи все спігіном — білком, який виділяють нирки. Будівництво триває 5–6 годин, але може розтягуватися на кілька днів. Після нересту самець 7–8 днів до викльову обмахує вхід до гнізда грудними плавцями. Приблизно у 200 видів цихлід озера Малаві самці в шлюбний сезон будують піщані альтанки, переносячи пісок ротом і формуючи або кратероподібні ями, або піднесені «замки». Альтанки слугують і агресивно охоронюваною територією, і місцем залицяння та нересту, а в Mchenga conophoros будівництво «замку» пов'язане з частішим тремтінням і більшими гонадами.

Ознаки інкубації в роті

У цихлід, що виношують ікру в роті, зазвичай це робить самиця; батьківська й дворідна інкубація трапляються рідше. Самиці гаплохромін збирають ікру в рот одразу після відкладання, а в мбуни самець часто запліднює ікру, коли вона вже в роті самиці. Під час демонстрації тремтіння обидва партнери трясуть анальним плавцем, спонукаючи іншого хапати його ротом, що запускає нерест і виділення сперми. Раніше вважалося, що яйцеві плями обманюють самицю, змушуючи її хапати плавець самця заради запліднення, але експериментальне видалення плям не знизило успіху запліднення. Риби, що виношують ікру, їдять менше або не їдять зовсім і худнуть; самиці Maylandia zebra носять ікру 3–4 тижні без корму, а потім випускають мальків, що вільно плавають.

Залицяння чи агресія?

Залицяння й агресія в риб часто використовують ті самі сигнали, тож за самим рухом не можна зрозуміти його значення. Роздування зябрових кришок і розправляння плавців входять до залицяння півника, але це й його перша демонстрація щодо порушника території. Червоне горло шлюбної колючки приваблює самиць і викликає агресію в інших самців, як показав Ніко Тінберген. У синьоплавцевої луканії спалахи плавцями передують агресії й частіше демонструвалися в присутності інших самців. Допомагає контекст: в A. burtoni самиці з ікрою віддають перевагу домінантним самцям, а самиці без ікри вподобань не показують; у N. furzeri самиці з ікрою можуть мати здуття черевця біля анального отвору. Саме здуття не підтверджує готовності, бо сильно розтягнуте черевце оцінюється і як ознака вгодованості.

Системи розмноження загалом описано в статті fish-reproductive-strategies, а подробиці щодо окремих видів — у видових посібниках із розведення.