Розведення Elacatinus oceanops (неоновий бичок)

Elacatinus oceanops, неоновий бичок, — одна з перших морських декоративних риб, масово вирощених у неволі. Пари відкладають донну кладку в укритті, самець її охороняє, а личинок вигодовують коловертками, потім артемією.

Огляд

Elacatinus oceanops Jordan, 1904, неоновий бичок, — дрібний бичок-чистильник західної частини Центральної Атлантики, поширений від півдня Флориди й Техасу до Белізу, де дорослі особини тримаються коралових голів. FishBase подає максимальний розмір 5.0 см TL і підтверджує, що вид вирощувався в неволі. Це була одна з перших морських декоративних риб, успішно вирощених у масовій культурі: Мартін А. Мо описав першу масову культуру в лютневому випуску The Marine Aquarist за 1975 рік, що робить вид одним із найзадокументованіших об'єктів морського розведення.

Визначення статі

Вид утворює моногамні пари, які FishBase відмічає як обов'язкові й соціальні. Поза нерестом самці й самки виглядають однаково, тож пари найнадійніше отримувати, вирощуючи невелику групу разом і дозволяючи сформуватися зв'язаній парі; тіло самки наповнюється ікрою в міру дозрівання, що допомагає визначити готову пару.

Підготовка

У природі неонові бички живляться, знімаючи ектопаразитів зі шкіри, плавців, рота й зябрових порожнин більших риб, доповнюючи раціон зоопланктоном і копеподами. Підготовчий раціон із частих невеликих порцій м'ясистих морських кормів вводить пару в нерестовий стан. Пік репродуктивної активності припадає на весну, при цьому Wikipedia зазначає нерест зазвичай з лютого по квітень.

Нерестовий акваріум

Парі підходить невелика стабільна рифова чи видова система з параметрами бази знань: температура 24-26 градусів C, pH 8.1-8.4 і помірний потік. Нерестове укриття, наприклад відрізок трубки чи мушля, дає парі закриту поверхню; ікра донна й прикріплена, тож захищуване укриття необхідне.

Поведінка при нересті та тригер

Пара відкладає кладку клейкої ікри всередині обраного укриття. Elacatinus oceanops — багаторазово нерестовий вид, тож добре годована пара нереститься повторно протягом сезону. Стабільні весняні умови й надійне нерестове місце — головні передумови повторних кладок.

Догляд за ікрою та мальками

Самець охороняє й насичує ікру киснем частими рухами грудних і хвостового плавців і поїдає ікринки, уражені грибком. Після вилуплення личинки не отримують батьківського захисту й планктонні. Личинок можна вигодовувати коловертками, потім переводити на науплій артемії, і приблизно через 30 днів після вилуплення вони починають метаморфоз у молодих бичків і осідають.

Типові труднощі

• Підтримувати щільний, відповідного розміру стартовий корм (коловерток) для дрібних личинок до переходу на артемію.
• Зберігати стабільну якість води в личинковому акваріумі, бо планктонні личинки чутливі до забруднення.
• Підгадувати перехід із коловерток на науплій артемії під ріст личинок до осідання близько 30 днів.