Акулоносий бичок (Elacatinus evelynae): догляд та утримання
Elacatinus evelynae — дрібний західноатлантичний бичок-чистильник, що видаляє ектопаразитів з більших рифових риб і підходить для нано-рифів.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Elacatinus evelynae, акулоносий бичок або карибський бичок-чистильник, — дрібна морська риба родини Gobiidae. Вид описано Bohlke та Robins у 1968 році. Це спеціалізований чистильник: живиться ектопаразитами та відмерлою шкірою, які знімає з більших рифових риб, і широко утримується в невеликих морських акваріумах.
Систематика
- Родина: Gobiidae
- Рід: Elacatinus
- Наукова назва: Elacatinus evelynae
- Авторство: Bohlke & Robins, 1968
Середовище проживання
Вид трапляється в західній Атлантиці — від Багамських і Малих Антильських островів до північного узбережжя Південної Америки, включно з Антильськими островами та західною частиною Карибського моря. Пов'язаний з рифами, віддає перевагу чистим океанічним та острівним водам, реєструється на глибинах від 1 до 53 м. Особини тримаються на коралових головах і рельєфних поверхнях, щоб утримуватися проти течії.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 50 л
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- GH: 8-12 °dGH
- Тривалість життя: 3-6 років
Живлення
Elacatinus evelynae — хижак і чистильник. У природі знімає ектопаразитів та відмерлу шкіру з інших риб, а також поїдає губок, асцидій, поліпи коралів, зоопланктон і вільноживучих копепод. Самиці чистять і живляться активніше за самців. В акваріумі приймає дрібні тваринні корми, які подають близько двох разів на день.
Сумісність
Це мирний придонний бичок, який зазвичай тримається парами. Підходить для загальних рифових акваріумів зі спокійними сусідами — рибами-клоунами, кардиналами та губанами; його не слід утримувати з хижаками, такими як крилатки, що можуть його з'їсти.
Розмноження
Вид моногамний і зазвичай тримається парами, при цьому особини обох статей відганяють одностатевих суперників. Розводиться в неволі; успішне розмноження залежить від стабільної температури та солоності.
Розведення Elacatinus evelynae (акулоносий бичок)
Огляд
Elacatinus evelynae (Bohlke & Robins, 1968), акулоносий бичок, — бичок-чистильник західної Атлантики від Багамських островів і Малих Антильських островів до півночі Південної Америки. FishBase подає максимальний розмір 4.0 см TL у діапазоні глибин 1-53 м, риба живе парами біля коралових голів на рифах із чистою водою. Як і неоновий бичок, це чистильник, що утворює нерестові пари, придатні для невеликих рифових систем.
Визначення статі
FishBase відмічає парування виду як моногамне, обов'язкове й соціальне, і зазначає, що риби тримаються парами біля коралових голів. Статі не легко розрізнити за зовнішнім виглядом, тож пари отримують, дозволяючи невеликій групі розбитися на зв'язані пари, як прийнято для бичків-чистильників Elacatinus.
Підготовка
Дорослі живляться ектопаразитами інших риб, перебуваючи на розрахунковому трофічному рівні близько 3.4. В акваріумі пару готують частими невеликими м'ясистими кормами. Стабільний риф зі структурою станції очищення (живі камені й коралові голови) підтримує парний зв'язок, що передує нересту.
Нерестовий акваріум
Парі підходить невеликий стабільний риф чи видовий акваріум з параметрами бази знань: температура 24-26 градусів C, pH 8.1-8.4 і помірний потік. Нерестова ніша, наприклад невелика печера, мушля чи відрізок трубки, дає закриту поверхню, потрібну для донної кладки.
Поведінка при нересті та тригер
За моделлю Elacatinus пара прикріплює клейку донну ікру всередині обраного укриття. Усталена, добре годована пара у стабільних умовах нереститься повторно; для цього виду не задокументований окремий зовнішній тригер, окрім доброго стану й надійного місця.
Догляд за ікрою та мальками
Відповідно до близькоспоріднених бичків-чистильників самець охороняє донну ікру біля гнізда до вилуплення, а личинки потім планктонні. Личинок бичків-чистильників Elacatinus вигодовують коловертками з переходом на науплій артемії до осідання; видоспецифічних даних із вирощування для E. evelynae менше, ніж для неонового бичка.
Типові труднощі
- Сформувати сумісну зв'язану пару з невеликої групи.
- Запропонувати стартовий корм розміром під дрібних личинок до переходу на артемію.
- Зберігати стабільну якість води при вирощуванні личинок протягом планктонної фази.