Ecsenius pulcher: посібник з розведення

Ecsenius pulcher — гребенезубий бленній західної частини Індійського океану, що відкладає донну ікру в щілинах каміння під охороною самця. Посібник описує формування пари, підготовку та нерест, із застереженням, що вирощування личинок Ecsenius майже не освоєне.

Огляд

Ecsenius pulcher — гребенезубий бленній західної частини Індійського океану, описаний Мюрреєм у 1887 році й віднесений МСОП до категорії «найменший ризик» (Wikipedia). Як і інші представники роду Ecsenius, це дрібна придонна рифова риба, що сидить на камінні й ховається в норах, поїдаючи донні водорості та обростання. Надходить в акваріумну торгівлю, але в неволі розводиться вкрай рідко, якщо взагалі розводиться.

Визначення статі

Надійного зовнішнього визначення статі для E. pulcher у цитованих джерелах немає. У бленніїв Ecsenius загалом за ікрою доглядає самець, тому нерестового самця частіше визначають за поведінкою, коли він займає й охороняє обрану нору, а не за сталими кольоровими відмінностями.

Підготовка

Підготовка відповідає рослиноїдній звичці роду: бленнії Ecsenius живляться переважно донними водоростями та обростаннями, тож система, вкрита водоростями й доповнена морськими рослинними кормами та дрібними замороженими продуктами, підтримує кондицію пари. Стабільні рифові параметри й рясне каміння для випасу та сидіння сприяють готовності до нересту.

Нерестовий біотоп

Нерестовий біотоп надає рясне каміння з дрібними норами й щілинами, які риба може зайняти як місця кладки, оскільки Ecsenius — донні ікрометальники, що нерестяться в щілинах. Приглушені, зрілі рифові умови з добрим ростом водоростей і дрібними печерками дозволяють парі облаштувати охоронювану нору-гніздо.

Нерестова поведінка та тригер

Бленнії Ecsenius — донні ікрометальники: ікра відкладається всередині нори чи щілини, і самець охороняє її протягом розвитку. Видоспецифічні розміри кладки й точні тригери для E. pulcher у цитованих джерелах не задокументовані й тому опущені, а нерест загалом спирається на стабільні умови та добру кондицію.

Догляд за ікрою та мальками

Самець доглядає за прикріпленою ікрою в щілині до вилуплення, після чого личинки стають планктонними. Для роду Ecsenius, хоча нерест був порівняно звичним, вирощування потомства довго залишалося марним і важким заняттям, і перший описаний успіх прийшов лише зі спорідненим Ecsenius gravieri (Reef Builders).

Типові труднощі

Вирішальна перешкода — личинкова фаза. Навіть за доступної ікри вирощування личинок Ecsenius роками вислизало від розвідників, тож необхідні окрема ємність для вирощування, дуже дрібний стартовий корм і ретельне керування водою, а успіх для E. pulcher слід вважати експериментальним.