Карликовий морський коник (Hippocampus zosterae): посібник з розведення
Розведення карликового морського коника (Hippocampus zosterae): вагітність самця у сумці, залицяння, ~10-денне виношування й вирощування самостійних мальків.
Огляд
Hippocampus zosterae — один із найменших морських коників, сягає близько 5,2 см, мешкає в західній Атлантиці, включно з Бермудами, південною Флоридою, Багамами та всією Мексиканською затокою, де живе на мілководних заростях морської трави (FishBase). Вид яйцеживородний: самка переносить усі свої яйця у виводкову сумку самця, де вони запліднюються й виношуються (FishBase). Оскільки новонароджені великі й одразу самостійні, а не проходять дрейфуючу пелагічну фазу, цей вид належить до найпридатніших для домашнього розведення. Статус IUCN — такий, що викликає найменше занепокоєння, вид внесений до Додатка II CITES (FishBase, Wikipedia).
Визначення статі
Самців визначають за виводковою сумкою на нижньому боці хвоста; у самок сумки немає. Повідомляється також, що самці більш привʼязані до місця, ніж самки (FishBase).
Кондиціонування
Карликовий коник — повільний, неквапливий їдець, що потребує частого годування; пари кондиціонують у тихому видовому акваріумі з мʼякою течією та опорами для зачеплення. Стабільні параметри у вказаному діапазоні сприяють розмноженню: температура близько 20-28 C і pH приблизно 8-8,5 (Wikipedia).
Підготовка до розведення
Невеликий видовий акваріум з низькою течією та рясними опорами для зачеплення підходить для нерестової групи. Сезон розмноження в природі триває з середини лютого до кінця жовтня залежно від довжини дня й температури води, а дорослі особини можуть давати близько двох репродуктивних циклів на місяць (Wikipedia).
Нерестова поведінка та тригер
Залицяння — складний багатофазний ритуал, що починається щоранку: партнери змінюють забарвлення й тремтять, самка приймає вказівну позу, самець повторює її, і пара багаторазово піднімається в товщі води з переплетеними хвостами, перш ніж самка переносить яйця у сумку самця (Wikipedia). Пари утворюють суворо моногамні звʼязки щонайменше на цілий сезон (Wikipedia).
Догляд за ікрою та мальками
Самець виношує від 3 до 55 дитинчат у сумці близько 10 днів у природі (у неволі повідомляється 10-14 днів), перш ніж випустити їх (Wikipedia). Новонароджені мають довжину 7-9 мм, повністю самостійні й здатні одразу плавати й живитися (Wikipedia). Оскільки мальки донні, а не пелагічні, їх можна вирощувати в нерестовому акваріумі чи мʼякому вирощувачі, і вони приймають щойно вилуплених науплій артемії як перший корм.
Типові труднощі
Основні вимоги — постійна подача дрібного живого корму, необхідного дорослим і молоді, та підтримання мʼякої течії, щоб крихітних коників не затягувало в помпи. Вид недовговічний, максимальний зареєстрований вік близько одного року (FishBase), тому спадкоємність залежить від безперервної програми розведення.