Гребеневий губан (Coris picta): догляд
Coris picta — дрібний субтропічний губан східної Австралії з чорно-білим смугастим тілом; молодь чистить інших риб.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Гребеневий губан (Coris picta) — губан родини Labridae із західної Пацифіки. Тіло біле з помітною чорною смугою, що йде від рота через око до хвоста, її нижній край хвилястий, гребеневидний. Досягає близько 25 см у загальній довжині.
Систематика
- Родина: Labridae
- Рід: Coris
- Наукова назва: Coris picta
- Описаний Bloch & J. G. Schneider, 1801
Ареал
Coris picta трапляється в західній Пацифіці біля східної Австралії та поблизу прибережних островів північно-східної Нової Зеландії. Тримається над піщаними ґрунтами біля скельних рифів на глибині близько 3-25 м, у субтропічних водах.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об’єм акваріума: 400 л
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Максимальний розмір: близько 25 см
- Тривалість життя: 8-15 років
- Піщаний шар для заривання
Живлення
Молодь виступає чистильником, здобуваючи значну частину їжі, знімаючи паразитів з інших рифових риб; контрастна смуга сигналізує про цю послугу. Раціон доповнюється дрібними ракоподібними.
Сумісність
Це порівняно мирний для роду Coris денний губан, що плаває в середній товщі. Підходять стійкі сусіди — хірурги та кардинали; для відпочинку потрібен піщаний шар.
Сумісність з рифом
Coris picta живиться дрібними ракоподібними та іншими безхребетними, тому в рифових системах зазвичай небезпечний для декоративних креветок та дрібних безхребетних. Питома вага 1.024-1.026, карбонатна твердість 8-12 dKH.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП відносить Coris picta до категорії «найменший ризик» (Least Concern). Трапляється в акваріумістиці.
Coris picta (гребеневий губан): посібник з розмноження
Огляд
Coris picta, гребеневий губан, — губаньовий західної частини Тихого океану, відзначений від південного Квінсленду до північної Вікторії, біля острова Лорд-Гау, острова Норфолк, островів Кермадек і Нової Зеландії. FishBase вказує максимальну загальну довжину 25 см над досить глибокими піщаними ґрунтами поблизу скелястих рифів, зазвичай на 3–25 м, у субтропічній воді 20–26 °C. FishBase відносить вид до яйцекладних з утворенням пар при розмноженні.
Визначення статі
FishBase не вказує статеву систему цього виду безпосередньо, але родина Labridae переважно протогінічна: риби дозрівають як самиці, а найбільші стають самцями термінальної фази. На цій підставі надійне візуальне визначення статі для добору пари при купівлі непрактичне, а найбільша риба в групі зазвичай виконує роль самця.
Підготовка плідників
Як хижий губан піщаних околиць рифу, підготовка будувалася б на різноманітному дрібному м'ясному кормі в системі із субтропічною температурою та піском. Опублікованого протоколу підготовки, що привів до нересту в неволі, для C. picta не існує.
Нерестова система
Акваріумної нерестової системи для цього виду не існує. Він віддає перевагу досить глибоким піщаним ґрунтам поблизу скелястих рифів і субтропічним температурам, і, як інші губаньові, нереститься над відкритим ґрунтом, де пари піднімаються для випуску гамет, а не використовують постійне гніздо.
Нерестова поведінка та тригер
Губаньові викидають пелагічну ікру, яку розсіюють течії, без турботи про потомство. FishBase зазначає утворення пар при розмноженні. Тригери — це середовищні сигнали рифового масштабу, а не параметри акваріума, тому спонтанного нересту в неволі не очікується.
Догляд за ікрою та мальками
Ікринки пелагічні, а личинки, що вилупилися, планктонні, дрейфують у відкритій воді до осідання. Крихітні стартові личинкові стадії розкидних нерестовиків-губанів не можуть бути забезпечені в домашньому акваріумі, тому вид не розводять у неволі.
Типові труднощі
Пелагічний розкидний нерест, вирощування планктонних личинок, субтропічні температурні вподобання і протогінічна соціальна структура родини разом роблять цілеспрямоване розведення непрактичним. C. picta слід розглядати як виловлену в природі демонстраційну рибу, а не об'єкт розведення.