Copadichromis virginalis: посібник з розведення

Розведення Copadichromis virginalis — відкритоводного хапа озера Малаві, материнського ротового інкубатора.

Огляд

Copadichromis virginalis — відкритоводна цихліда-утака, ендемік північної частини озера Малаві, де тримається великими зграями над скелястими берегами та рифами й живиться зоопланктоном. FishBase вказує максимальну довжину близько 13,2 см TL, статевозрілість — близько 10,6 см. Це материнський ротовий інкубатор, у якого кладку виношує лише самка; в озері сезон розмноження короткий.

Визначення статі

Самці більші, набагато яскравіше забарвлені й мають довші плавці, ніж самки; домінантні самці набувають яскравого кольору, тоді як самки лишаються скромними. Цей виражений диморфізм полегшує добір нерестової групи після досягнення статевозрілості.

Підготовка

Як спеціалізований планктонофаг, цей вид готують до нересту на різноманітному раціоні з дрібних живих, заморожених і сухих кормів; особливо підходять науплії артемії. Поживний і різноманітний раціон приводить самок у нерестову кондицію.

Нерестовий акваріум

Утримують вид гаремом з одного самця та щонайменше трьох-чотирьох самок у великому акваріумі з відкритим простором для плавання, піщаним ґрунтом для побудови гнізда та нагромадженнями каменів для укриття. Seriously Fish рекомендує площу дна близько 150 x 45 x 45 см. Підходяща вода жорстка й лужна: близько 25-29 градусів C, pH 7,5-8,5 та жорсткість близько 10-25 градусів H. Це загалом миролюбний вид, його не слід поєднувати з мбуна чи схоже забарвленими рибами; він добре уживається з Aulonocara та миролюбними хапами.

Нерестова поведінка та тригер

Самець будує нерестове місце — дуже просте заглиблення в ґрунті — і демонструє себе там, приваблюючи самок. Після того як ікру відкладено й запліднено біля ямки, самка забирає її в рот для інкубації. Короткий сезонний характер розмноження у природі відображається у періодичних нерестах за відповідних умов і кондиції.

Догляд за ікрою та мальками

Самка виношує кладку близько трьох-чотирьох тижнів, перш ніж випустити вільно плавних мальків. Інкубуючу самку можна перевести в окремий акваріум, щоб захистити кладку та забезпечити спокійний випуск. Вільно плавні мальки охоче беруть науплії артемії та інші дрібні корми.

Типові труднощі

Оскільки це відкритоводний зграйний вид, тісні чи бідно оформлені акваріуми спричиняють стрес і поганий нерест. Поєднання з агресивними мбуна чи схоже забарвленими хапами порушує розмноження та загрожує гібридизацією. Інкубуючі самки чутливі до турбування й за переслідування можуть передчасно випустити чи проковтнути кладку.