Хроміс двоколірний (Chromis dimidiata): догляд та утримання
Chromis dimidiata, шоколадний хроміс, — помацентрова риба Червоного моря з ефектним контрастом темного переду й світлого заду, утворює скупчення над рифами.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Chromis dimidiata, шоколадний хроміс, — помацентрова риба родини Pomacentridae, відома двоколірним малюнком. FishBase обмежує вид Червоним морем і відносить його до роду Pycnochromis (Pycnochromis dimidiatus).
Таксономія
- Родина: Pomacentridae
- Рід: Chromis
- Наукова назва: Chromis dimidiata
- Поточне розміщення: Pycnochromis dimidiatus (FishBase)
Ареал
За даними FishBase вид обмежений Червоним морем у західній частині Індійського океану. Мешкає в лагунних і обернених до моря рифах на глибині 1-36 м, дорослі особини збираються великими скупченнями над вершинами рифів і верхніми краями схилів. Бажана температура — приблизно від 24.8 до 29.1 °C.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 200 л
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Питома вага: 1.024-1.026
- Карбонатна твердість (dKH): 8-12
- Розмір зграї: від 6 особин
- Розмір дорослої особини: до приблизно 9 см
- Тривалість життя: 8-15 років
Живлення
FishBase вказує трофічний рівень 2.7, що свідчить про всеїдний раціон. В акваріумі підходять дрібні заморожені й готові морські корми двічі на день.
Сумісність
Мирний вид середніх шарів води. Уживається з клоунами, хірургами, губанями та бичками. Слід уникати агресивних помацентрових і хижаків, таких як крилатки.
Рифова сумісність
Двоколірний хроміс безпечний для рифа. Він живиться над вершинами рифів і не шкодить коралам та безхребетним, придатний для рифових акваріумів з помірною течією.
Розмноження
Розмноження супроводжується утворенням пар, самці охороняють і аерують ікру. Розведення в неволі вважається складним.
Природоохоронний статус
Червоний список IUCN: викликає найменше занепокоєння (Least Concern, оцінка 2010 року).
Розведення двоколірного хроміса
Огляд
Chromis dimidiata (у FishBase як Pycnochromis dimidiatus) під цією назвою обмежений Червоним морем у західній частині Індійського океану й сягає близько 9 см. Трапляється над лагунними та зовнішніми рифами, зазвичай скупченнями над вершинами рифів і краями верхніх схилів. За FishBase, вид яйцекладний з виразною парою при розмноженні, ікра демерсальна й прикріплюється до субстрату, самець охороняє та аерує її. Статус IUCN — такий, що викликає найменше занепокоєння.
Визначення статі
Поза нерестовим періодом стійких зовнішніх відмінностей між статями мало, тому практичним орієнтиром слугує репродуктивна поведінка. Самець засновує й підтримує гніздо на субстраті, а самка заходить у нього для відкладання ікри. Утримання виду групою дає найкращий шанс природного утворення сумісної пари.
Підготовка
Група у стабільній рифовій воді при кількох невеликих годуваннях на день приходить у кондицію. Часте годування дрібними планктонними та м'ясними кормами підтримує утворення ікри й відповідає планктофагії скупчуваного хроміса вершин рифу, описаній у FishBase.
Нерестовий акваріум
Як в інших помацентрових, самець розчищає ділянку твердого субстрату від водоростей і безхребетних, роблячи гніздо, тому система має пропонувати відкритий плаский камінь на захищуваній території. Просторий рифовий акваріум дозволяє скупченню поводитися природно, поки самець утримує й готує своє гніздо.
Нерестова поведінка та тригер
Помацентрові залицяються ритуальними демонстраціями: швидкі рухи, переслідування та розведення плавців. Самка відкладає шар клейких ікринок на розчищене гніздо, а самець іде за нею, запліднюючи зовнішньо. FishBase зазначає утворення виразної пари при розмноженні цього виду.
Догляд за ікрою та мальками
Демерсальна ікра прикріплюється до субстрату, її охороняє та аерує самець. У Pomacentridae інкубація триває близько двох–семи днів, а виклюнуті личинки близько 2–4 мм входять у пелагічну стадію тривалістю приблизно від тижня до понад місяця, живлячись дуже дрібним живим планктоном, наприклад культивованими копеподами.
Типові труднощі
Пелагічна личинкова фаза — головна перешкода: личинки дрібні й потребують безперервної подачі щільного живого планктону, що непрактично у звичайному домашньому акваріумі. Без задокументованого видоспецифічного протоколу вирощування нерест двоколірного хроміса в неволі зазвичай завершується на планктонній личинковій стадії.