Арлекін кликастий: догляд та утримання
Choerodon fasciatus — західнотихоокеанський губань з помаранчево-синіми смугами та помітними синіми зубами, до 30 см.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Choerodon fasciatus, кликастий арлекін, — губань родини Labridae, описаний Günther 1867 року. Він має близько восьми пар чергованих помаранчевих, синіх і білих вертикальних смуг уздовж боків та помітні гострі сині зуби, що дали йому назву. Австралійські особини зазвичай яскравіше забарвлені.
Систематика
- Родина: Labridae
- Рід: Choerodon
- Наукова назва: Choerodon fasciatus
Ареал
Вид має розірваний західнотихоокеанський ареал, трапляючись від Рюкю до Тайваню та від Нової Каледонії до Квінсленду (Австралія), включно з Папуа — Новою Гвінеєю та островом Лорд-Хау. Пов'язаний із рифами, населяє звернені до моря рифи на глибинах близько 5-35 метрів.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 500 л (132 гал)
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Карбонатна твердість (dKH): 8-12
- Тривалість життя: 8-15 років
FishBase повідомляє про максимальну довжину близько 30 см загальної довжини та бажаний діапазон температур приблизно 24.5-28.7 °C.
Раціон
Кликастий арлекін хижий. Живиться донними безхребетними, включно з молюсками, ракоподібними, червами та голкошкірими. В акваріумі приймає тваринні морські корми, що пропонуються близько двох разів на день.
Сумісність
Це напівагресивний денний губань середніх шарів води. Молодь сором'язлива й легко зазнає утисків, тоді як дорослі агресивні й, як правило, не утримуються з власним видом. Він не безпечний для рифу, полює на крабів, раків-самітників, равликів і креветок. Більше підходять міцні сусіди: хірурги, спинороги та витривалі губані.
Розмноження
FishBase описує вид як яйцекладний з утворенням пар під час нересту та моногамними парами. Розведення в неволі вважається завданням експертного рівня.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern, оцінка 2008).
Розведення арлекіна кликастого (Choerodon fasciatus)
Огляд
Арлекін кликастий (Choerodon fasciatus) — губан родини Labridae, описаний Гюнтером у 1867 році. Сягає близько 30 см загальної довжини й несе приблизно вісім пар чергованих помаранчевих, синіх і білих вертикальних смуг із помітними синіми зубами. Вид має розірваний ареал у західній частині Тихого океану: від Рюкю та Тайваню й окремо від Нової Каледонії до Квінсленду (Австралія), на глибинах 5–35 м. За даними FishBase, вид яйцекладний і утворює моногамні пари з домашньою ділянкою.
Визначення статі
Як у більшості губанів, стать арлекіна важко визначити візуально; FishBase зазначає лише яйцекладний нерест із чітким розбиттям на пари в сезон розмноження. Австралійські особини яскравіше забарвлені, але інтенсивність кольору не є надійним маркером статі. Зовні діагностичний диморфізм у використаних джерелах не описаний.
Нерестова поведінка та тригер
FishBase повідомляє, що вид моногамний і завжди трапляється парами з домашньою ділянкою, із чітким розбиттям на пари в сезон розмноження. Як яйцекладний рифовий губан, це пелагічний (розсіювальний) нерестовик: пара випускає ікру та молочко в товщу води, після чого запліднена ікра дрейфує як планктон. Специфічний тригер нересту в неволі не задокументований.
Догляд за ікрою та мальками
Запліднена ікра пелагічна й розвивається в планктонних личинок, що розсіюються у відкритій воді. Ця личинкова стадія — головна перешкода для розведення в неволі: личинки крихітні й потребують живого планктону в щільності, недосяжній у домашньому акваріумі. Опублікованих даних про вирощування мальків удома для цього виду немає.
Типові труднощі
Окрім бар'єра пелагічних личинок, вид внутрішньовидово агресивний: дорослих не можна утримувати із родичами, що робить формування сумісної пари в неволі непрактичним. Вид також не reef-safe — поїдає ракоподібних, молюсків і червів, тож спеціалізована нерестова система суперечить звичайному рифовому акваріуму. З цих причин у торгівлі він залишається виловленим у природі.