Синя стрічкова мурена (Rhinomuraena quaesita): догляд та утримання
Rhinomuraena quaesita — індо-тихоокеанська мурена і протандричний гермафродит, що змінює забарвлення зі статтю; сумнозвісно складна в годуванні в неволі.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Rhinomuraena quaesita — струнка мурена родини Muraenidae, легко впізнавана за стрічкоподібним тілом, розширеними листоподібними ніздрями та розтрубом нижньої щелепи. Забарвлення залежить від віку та статі: молодь вугільно-чорна з жовтим спинним плавцем, дорослі самці яскраво-сині з жовтою щелепою, а самки стають майже повністю жовтими. Вид — протандричний гермафродит: самці змінюють стать, перетворюючись на самок.
Таксономія
- Родина: Muraenidae
- Рід: Rhinomuraena
- Наукова назва: Rhinomuraena quaesita
- Ряд: Anguilliformes
Ареал
Вид поширений тропічною Індо-Пацифікою від Східної Африки до островів Туамоту, на північ до південної Японії та на південь до Нової Каледонії та Французької Полінезії. Це рифова немігруюча риба лагунних і зовнішніх рифів, відмічена на глибинах приблизно від 1 до 67 м. Особини потайні, зазвичай закопані в пісок або щебінь, назовні виставлена лише голова.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний обʼєм: 500 л
- Температура: 24-27 °C (75-81 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Солоність: SG 1.024-1.026
- Карбонатна жорсткість: 8-12 dKH
- Тривалість життя: до ~20 років у природі
- Ґрунт: глибокий піщаний шар для закопування; надійна кришка без щілин
Живлення
У природі Rhinomuraena quaesita — рибоїдний хижак, що живиться дрібною рибою. Цей вузький раціон пояснює погану виживаність у неволі: більшість особин відмовляється від їжі після вилову, і багато не доживають до року в домашніх акваріумах. Якщо годування вдається розпочати, дрібний мʼясний морський корм пропонують раз на два-три дні.
Сумісність
Мурена миролюбна, але є придонним хижаком. Її утримують у системах без безхребетних, уникаючи дрібної риби, яку вона може зʼїсти, та агресивних чи конкурентних сусідів, здатних перехопити корм. Необхідна стабільна висока чистота води.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (оцінка 2009). Вид добувається комерційним промислом і морською акваріумною торгівлею.
Розведення синьої стрічкової мурени (Rhinomuraena quaesita): посібник
Огляд
Rhinomuraena quaesita — мурена Індо-Тихоокеанського регіону, відзначена від Східної Африки до південної Японії, Австралії та Французької Полінезії на глибинах 1-57 м. Це протандричний гермафродит, що змінюється від вугільно-чорної молоді до синіх самців і нарешті до жовтих самок, і сумнозвісний складністю утримання: більшість особин у неволі гинуть протягом року. У домашніх акваріумах не розводиться.
Зміна статі та розмноження
Цей вид зазвичай вважається протандричним гермафродитом, що перетворюється із самця на самку. Wikipedia описує, як самець розвиває репродуктивні органи, відкладає ікру і потім гине приблизно протягом місяця після завершення цього переходу; сині самці сягають близько 65-94 см, тоді як жовті самки — до 130 см. Ця стиснута, кінцева репродуктивна фаза незвична серед мурен.
Личинка-лептоцефал
Личинки стрічкової мурени описуються як великий зеленуватий лептоцефал — сплощена, прозора, листоподібна личинкова форма, типова для вугрів. Личинки-лептоцефали мають тривале планктонне життя та вкрай спеціалізовані потреби в живленні, і їх вирощування недосяжне в домашньому акваріумі, що є центральною причиною, чому вид не розмножують поза рідкісними подіями в публічних акваріумах.
Чому вид не розводять удома
Нерест відбувався в деяких європейських і північноамериканських публічних акваріумах, але більшість особин у неволі гинуть протягом року, відмовившись від будь-якої їжі, тому навіть просто утримання здорової особини тривалий час уже виняткове. У поєднанні з протандричною, короткою кінцевою репродуктивною фазою та невирощуваною личинкою-лептоцефалом це повністю виводить розведення за межі можливостей домашнього акваріуміста.