Розмноження синьощелепного тригера

Xanthichthys auromarginatus — планктоноїдний тригер із вираженим статевим диморфізмом, що нереститься парами над піском. У домашніх акваріумах не розводиться, описаний лише в природі.

Огляд

Синьощелепний, синьопідборідний або золочений тригер (Xanthichthys auromarginatus) — індо-тихоокеанський тригер, поширений від Східної Африки до Гаваїв, зазвичай на глибині 20-50 м (зареєстрований між 8 і 161 м), що досягає приблизно 10-30 см. Планктоноїдний, а не бентосний. Домашнє розведення не освоєне; нижче описано задокументоване розмноження в природі. Зазвичай трапляється ближче до глибоководної частини ареалу й рідше вище 20 м; це другий за величиною найменший вид у своєму роді.

Визначення статі

Вид сильно статево-диморфний. Самці мають синю пляму на нижньому боці голови й білі другий спинний, анальний і хвостовий плавці з жовтою каймою, тоді як у самок цього немає, а плавці облямовані коричневим.

Підготовка

Домашній протокол підготовки не задокументований. Природний раціон складається майже виключно із зоопланктону, переважно каляноїдних копепод, тому вид — планктоноїдний мешканець товщі води, а не той, що риє ґрунт.

Нерестова поведінка та тригер

Розмноження яйцекладне й відбувається окремими парами самець-самка. Бажане місце нересту — піщаний субстрат на рифах, нерест зазвичай відбувається рано вранці. Самка виметує приблизно від 55 500 до 430 000 ікринок за один нерест.

Догляд за ікрою та мальками

Ікра прикріплюється до піску й вилуплюється ввечері того ж дня. У тригерів трапляється як одиночна, так і двобатьківська опіка; після вилуплення личинки виходять у відкриту воду — саме ця стадія перешкоджає вирощуванню любителями.

Типові труднощі

Хоча це один із найбільш толерантних до рифу тригерів і відкладає донну ікру, він не розводиться в домашніх акваріумах. Великий розмір дорослих особин, парний територіальний нерест і личинкова фаза у відкритій воді роблять розмноження в неволі непрактичним для любителів.